Із самого початку 2026 року в Україні, і в Запоріжжі зокрема, спостерігається подальше зростання цін на основні продукти харчування через інфляцію, витрати на енергоносії, дефіцит робочої сили та логістичні проблеми. За прогнозами аналітиків, ця тенденція збережеться щонайменше до початку літа.
За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, хліб — стратегічний продукт — буде додавати в ціні стабільно. Прогноз становить приблизно 1,5-2% щомісячного зростання. Це зумовлено не стільки дефіцитом зерна, скільки вартістю його переробки та випікання, – повідомляє Укрінформ.
По іншим продуктам, що є у “зоні ризику”.
Крупи: очікується здорожчання на рівні 5% .
Курячі яйця: до кінця зимового періоду ціна може підскочити на 10%, що є традиційним для холодної пори року, але посилюється дорогими енергоносіями.
М’ясо: наразі ситуація виглядає найбільш стабільною, проте можливі коливання вартості яловичини та свинини через зміну витрат на утримання худоби.
У січні 2026 року в Запоріжжі також спостерігалося зростання цін на продукти харчування.
Як інформують у Мінфіні, подорожчання продуктів у Запоріжжі найбільше видно на прикладі бакалії, консервів та м’ясних виробів.
Так, середня ціна за кілограм довгої вермішелі в Metro на 18 січня 2026 року становила 31,50 грн, тоді як у грудні 2025 року вона коштувала 30,16 грн.
Індекс споживчих цін на цей вид макаронів у січні склав 102,97%, що свідчить про зростання на 2,97% порівняно з попереднім місяцем.
Середня ціна на банку консервованої кукурудзи 340 грамів піднялася до 56,42 грн, у той час як у грудні вона становила 54,09 грн. Індекс споживчих цін сягнув 100,21%.
Ковбаса варена «Лікарська» ТМ Алан 18 січня коштувала в середньому 479,46 грн за кілограм, тоді як у грудні 2025 року середня ціна була 426,30 грн.
Індекс споживчих цін для цього товару склав 104,47%, що означає зростання на 4,47% лише за місяць.
ГОЛОВНІ ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ЗРОСТАННЯ ЦІН
Зростання цін не є випадковим. Зокрема Денис Марчук виділяє кілька ключових причин, які тиснуть на виробників.
По-перше, це удари по критичній та енергетичній інфраструктурі. Виробництво продуктів харчування — енергоємний процес. Використання генераторів та постійні перебої з живленням суттєво підвищують собівартість кожного літра молока чи буханки хліба.
Крім того, з 17 січня НКРЕКП підвищила граничні ціни на електроенергію для бізнесу.
По-друге, дефіцит робочої сили та нестача обігових коштів створюють додаткове навантаження на бізнес. Брак кадрів змушує підприємства підвищувати заробітні плати, щоб втримати фахівців, що автоматично закладається у фінальну ціну товару.
У Запорізькому регіоні з причин близькості фронту ситуація ще складніша. Зокрема, війна, що лише з початку року поглинула у сіру зону ще низку населених пунктів, призвела також до значного зменшення поголів’я худоби в приватних господарствах, додатково ускладнила логістику тощо.
ОВОЧІ: ІМПОРТ ТАКОЖ СТАЄ ДОРОЖЧИМ
Взимку та на початку весни внутрішній український ринок стає залежним від імпорту та промислових теплиць. На думку експертів, огірки та помідори зараз б’ють рекорди вартості не лише через курс валют, а й через складну логістику.
Витрати на зберігання врожаю в спеціальних сховищах також зросли. Підтримка необхідного температурного режиму за умов дефіциту електрики потребує значних витрат пального, що робить «борщовий набір» та свіжі овочі значно дорожчими, ніж роком раніше.
ПРОГНОЗ: КОЛИ ОЧІКУВАТИ СТАБІЛІЗАЦІЇ ЦІН
Експерти впевнені: тенденція до дорожчання харчів зберігатиметься до появи перших овочів відкритого ґрунту.
“У 2026 році ми будемо бачити планове здорожчання. Щонайменше це залишатиметься актуальним до появи овочів відкритого ґрунту, що дозволить збільшити пропозицію та частково стабілізувати ціни”, — прогнозує Марчук.
Саме червень та липень стануть точкою, коли насичення ринку українською продукцією дозволить пригальмувати інфляційні процеси. До того часу споживачам радять бути готовими до поступового, але невпинного зростання вартості продуктового кошика.
Фото авторки та з відкритих джерел
