Понівечене подвір’я біля будинку по вулиці Незалежної України, 67 – видовище сумне. Тут природа ще довго буде безсила залатати рани. А люди – й поготів.
Двір будинку на Запорізькій, 2 – більш спокійне та ошатне видовище. Ми звикли до трагедій поруч. Та шукаємо і знаходимо теми для радості і надії.
Щоб поспілкуватись із людьми, якими опікується проєкт «Ремонти домогосподарств у Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій і Житомирській областях», журналістка «МИГу» приєдналась до моніторингової поїздки за адресами постраждалих домогосподарств – разом із представниками інженерного та соціального напрямку роботи ООН УВКБ у Дніпрі, Артемом та Наталею.
“Розумію, що ви мені допоможете”
Будинок на Запорізькій, 2 затишком завдячує деякий відстані від епіцентру влучання російської ракети. Та багато квартир мають втрати – постраждали вікна. Нині вони закриті панелями OSB, чекають на нові віконні рами.
Лариса Петрівна, у минулому – медик, нині на пенсії, має щирі стосунки із спеціалістами Карітасу, з якими познайомилась у перший день після трагедії – прильоту російської ракети у будинок неподалік, на Набережній. Вона дивиться на гостей, як на рідних людей, з якими підтримує товариські та трохи жартівливі стосунки.
– Як ви себе почуваєте?
– Відповідно паспортним даним, – посміхається. – Якщо тобі 84 роки, то які мають бути відчуття не від життя?.. Ноги не ходять, я мізки працюють, і це мене дуже влаштовує…
Обговорюємо із нею необхідність соціальної допомоги. Відмовляється. Має добрих сусідів, дякує Богу за Вікторію та Віктора, має увагу від своєї родини, та й від Карітасу… Дякує.
– Можливо, буде потрібен соцпрацівник ? Двічі на тиждень може приходити, купувати продукти та ліки. У нас є машина, ви можете поїхати до лікаря, на консультацію… Не відмовляйтесь від нашої допомоги.
– Дякую, розумію, що до вас можна звернутися, і ви мені допоможете.
Завітали до енергійного пенсіонера Леоніда Васильовича – поруч із дверима чатують два велосипеди. Один – онуків, який давно не бачив свого хазяїна. Чекає на можливість повернення родини і сам дідусь. В його оселі пошкоджене вибуховою хвилею одне вікно. Друге перетворилось із євровікна із усіма можливостями на звичайне, радянське, у рухах обмежене. Обговорюємо вирішення проблеми…
Подвір’я будинку, який своєю формою створює затишок, гарне, як садок. Пишно цвітуть кущі троянд, всюди зелень та грайливі коти. Є пояснення комфорту, на який зазіхає російський агресор, – нас зустріла голова ОСББ Любов Олексіївна Горішна. Вона добре знає всі реалії життя будинку та його мешканців.
Кожна родина має свої сумні обставини, які долає і завдяки характеру, і життєвій філософії, і – активній допомозі благодійників. Хтось живе своє самотнє життя, втративши дітей, хтось чекає на возз’єднання родини, на повернення рідних із евакуації.
“Переїжджати не хочемо. Як лишити свою квартиру?”
Будинок на вулиці Незалежної України, 69 дивиться своїм фасадом на напівзруйнованого сусіда, в якому знищені два під’їзди, прикриті тепер поліетиленовим шаром – від дощів.
Це постійне нагадування стало травмуючим для Таісії, яка вийшла зустріти команду Карітас із свого під’їзду. Показала зламаний каштан, який призупинив політ каміння в її квартиру. Влучання таки відбулося, хазяйку засипало склом, виламало двері, вікна, понівечило балкон [ремонт балконів не включають у програму фінансування, до речі. Найважливіше – відновити теплоізоляцію квартири, для цього достатньо поставити нові вікна]…
Наша поїздка включає не тільки контроль стану оселі, а й обговорення фізичного та психологічного стану його власників, як ви уже зрозуміли.
Тож, пані Наталя з’ясовує необхідність допомоги соціального робітника. І в життєвій ситуації Таісії така можливість доречна. Вона і сама до пенсії мала такий досвід, доглядала літню людину. “Нахилятися не можу, починається запаморочення, і я падаю. Подружка паличку мені купила”, – жаліється пенсіонерка.
А от щодо необхідності обстеження, вибору необхідного лікування, чуємо неочікуване: не вважає вона це за потрібне. “Пастир говорив: настане такий час, що ви не зможете купити ліки. Завжди просіть господа Ісуса Христа, щоб зцілив…” Голос та рухи Таісії стають впевненішими – тож, жінка знайшла духовний ресурс, який повертає їй силу.
Є місце і доброті, і піклуванню: підгодовувала котеня біля телевежі. А воно й знайшло її, прийшло до під’їзду у чекало на… майбутню хазяйку. Виріс котик Мальчик, який ходить поруч, коли ж ми відпустимо його хазяйку? Прощаємось.
Та попадаємо в гості до іншого котика, у сусідньому під’їзді. Нас попереджають: він захищає своє житло, може лапою стукнути!
На відновлення вікон очікує дуже жіночка родина кота-захисника: мама і дві доні. Поліна вчиться, обрала спеціальність повара-кондитера, вимальовується бажання бути саме кондитером. Але ж скільки доводиться вчити! Щось здається зайвим. Сходимось із нею у необхідності обрати напрямок у кондитерському мистецтві та вдосконалюватись. Вона мріє знайти свої рецепти, засвоїти технології, та думає створити колись власну справу, заробляючи виготовленням тістечок та тортів. Розповідаючи про це, починає посміхатися. Та обережно забирає від нас котика, який попри цікавість, трохи агресивний та хоче захистити від незнайомих людей хазяйку.
Питаємо про емоційний стан рідних, які всі разом пережили ту страшну ніч у березні.
Трагедія у сусідньому будинку найбільше вплинула емоційно на маму. Вона нервувала – зрозуміти можна, який жах вона пережила, бо поруч доньки…Мама працює. Доньки вчаться…
Наталя пропонує уважніше ставитися до здоров’я, не відмолятися від допомоги психолога. та питає, чи виникали ідея виїхати із небезпечного Запоріжжя.
– Переїжджати, – перепитує Поліна. – Ні, переїжджати не хочемо. Як можна поїхати від своєї квартири? Це неможливо.
Так, людей виганяє повна втрата, безвихідна ситуація.
І я кажу їй вистраждану свою думку:
– Ми всі тримаємось за стіни своїх будинків.
– Так, – каже Поліна. – Тримаємося.
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів