Виникненням чи зникненням молодіжних субкультур сьогодні нікого не здивуєш. Були хіпі, панки, готи, емо, блакитні кити, рожеві поні тощо. А от тепер з′явилися квадробери. Я прочитала про них на професійному сайті «Вміти вчити: спільнота освітян» і зацікавилася новим незвичайним угрупуванням.
З′ясувалося, що це діти та дорослі, які ототожнюють себе із тваринами, вдягають відповідні маски, лапки-рукавички, вушка, хвостики, рачкують і взагалі намагаються в усьому наслідувати котикам і песикам. Вони живляться консервами для братів наших менших, бігають по травичці навкарачки, можуть навіть напасти на перехожих або на справжніх тварин.
Є також бабусі, які вигулюють на мотузці своїх онуків – квадроберів, буцімто діти справжні песики.
Засновником стовідсоткового квадроберінгу я б назвала Мауглі. Він поводився мов вовк без зовнішніх аксесуарів. Але досвідчені люди кажуть, що це явище виникло у далекі 70-ті роки минулого століття у США. Це був своєрідний спорт, його прибічники виконували вправи, наслідуючи рухам різних тварин.
Потім у Японії з′явився один дивак, що вирішив обігнати рачки найспритнішу мавпу. Йому це вдалося. Хоча пізніше хлопця за щось оштрафували. Ймовірно, за порушення прав тих самих мавп, які не бажали бігти із ним навипередки.
І от тепер квадробери серед нас, хоча у нашому місті я їх не бачила. Зайчики, ведмедики, лисички на новорічних ранках – то інше.
Серед квадроберів є фурі, ті, хто удає з себе героїв аніме. Це різноманітні дракони, червоні панди тощо. На теренах Інтернету знайшлося інтерв′ю із відповідним персонажем. Дорослий парубок пояснює, що таким чином відпочиває серед однодумців від сірої повсякденності. Тільки він не розповів, що ще об′єднує його з однодумцями, окрім перевдягнення у панду або дракона. Мабуть, обговорення смаків котячих консервів.
До речі, один чолов′яга, назвемо його дядьком Петром, давно спілкується із зеленим змієм (не дракон, але теж плазун) і купує собі котячі консерви. Логіка в нього залізна: ті консерви дешеві, коти їдять, а чому йому неможна? Також у відповідному стані він постійно пересувається рачки. Можливо, то перші кроки до повноцінного перетворення на квадробера або фурі.
Багатьох дорослих хвилює захоплення квадроберінгом саме серед дітей і підлітків. З одного боку, це ж добре. Дитина кинула гаджети і побігла на вулицю дихати свіжим повітрям. У нашому випадку можна залишити тільки першу частину речення, другу, про свіже повітря, мабуть, треба не зараховувати. Та нехай вже буде. З іншого боку, та дитина повністю поводить себе мов тварина. І згадується пісенька: «Добре бути кішкою, добре і собакою, де схочу…» і далі за текстом. О, здається, знайдено старовинний гімн квадроберів!
А як реагувати, коли дитина у масці починає гавкати і кидатися на перехожих або намагається покусати справжню тварину? І згадався ще один сюжет з Інтернету. Добродій вдягнув на себе костюм динозавра і вирішив таким чином налякати власного собаку. Спочатку той кинувся бігти, але потім відчув знайомий запах, сів і почухав за вухом із дуже серйозним виглядом, ніби говорячи, а ти часом не здурів, мій хазяїне?
На вищезгаданому професійному сайті «Вміти вчити: спільнота освітян» у обговореннях прочитала, що деякі батьки просто відібрали у своїх дітей гаджети, кішки ж смартфонами не користуються. Також вони виділили килимок біля двері, поставили дві миски з водою і відповідною їжею, і ніякого шоколаду, цукерок або тістечок, бо це не йде на користь ₺пухнастику₺. Далі пообіцяли відвезти свого квадробера до ветеринара, із попереднім переліком усіх процедур, через які там проходять тваринки. Дописувачі стверджують,що такі заходи їм допомогли привести діток до тями.
Чи надовго, от у чому питання. Бо з′явився ще один напрям, учасники цього напряму уявляють себе кіньми. Вони сідають верхи на палички із кінськими головами, були колись такі дитячі іграшки, і наслідують кінські перегони із перешкодами. Цікаво, що на знайдених відео цим займаються здебільшого дівчата.
Не хочу зачіпати зараз соціальні, виховні, етичні, психологічні, релігійні проблеми питання, пов′язані із квадроберінгом, а вони ж є та когось непокоять, і не тільки окремих батьків. Наприклад, в Узбекістані квадроберінг офіційно заборонено, причиною заборони названо те, що ця субкультура порушує суспільний порядок та спокій і є проявом неповаги до громадян. Порушникам загрожує штраф або арешт на п′ятнадцять діб.
Пропоную зацікавленим створити власні висновки і визначитися самостійно стосовно питання квадроберінгу, а також нагадаю, що у світовій літературі є яскраві приклади цього явища. До «Мауглі» Рейдьярда Кіплінга додамо твір Артура Конан Дойла «Людина стає навкарачки» із неперевершеним Шерлоком Холмсом. А ще є квадробери навпаки, герої «Острова доктора Моро», «Машини часу» Герберта Веллса та славнозвісного «Собачого серця» Михайла Булгакова.
А чи можна свою любов до тварин висловити по-іншому, без масок та усілякого карнавалу? Здається, можна. Наприклад, нагодувати дворову кішку або собаку, і вони будуть вам дуже вдячні.
Багато хто чув про страшну пожежу, яка сталася у нашому місті в одному притулку для тварин. Пожежа обернулася справжньою трагедією для чотирилапих мешканців притулку та його хазяйки. От вам і привід приєднатися до доброї справи
Що стосується квадроберів, то є вже люди, які стверджують, що восени все закінчиться. По холодних калюжах та грязюці рачкувати не дуже комфортно, навіть із прив′язаним хвостом.
Галина СОЛОВЙОВА, фото з відкритих джерел
