Тернопільський став лікуватимуть по-європейськи

Тернопільський став лікуватимуть по-європейськи

У березні 1548 року коронний польський гетьман Ян Амор Тарновський, засновник Тернополя, отримав від короля Сигізмунда I привілей на будівництво греблі  та створення ставу у заплаві річки Серет. Вже влітку почалися роботи…

Від годувальника до туристичної принади

Багато століть Тернопільський став (штучне озеро у сім кілометрів вздовж та три кілометри впоперек) був  охоронцем фортеці від турецьких навал,  давав силу кільком потужним млинам, слугував домівкою багатьом видам риби, якою смакувала шляхта аж у самому Кракові. Кілька разів окраса Тернополя занепадала, та відроджувалася, як і саме Файне місто.

Останнє «повстання з попелу», якщо можна так сказати про водойму:), відбулося 50 років тому. Та у збіглі піввіку посилився пресинг міста, де мешкають 217 тисяч жителів. Тож кілька років тому тернополяни гуртом взялися за чергове оздоровлення своєї перлини, аби вона стала справжньою туристичною цікавиною, транспортною «зв’язковою»  між різними куточками міста, помічницею у наповненні бюджету, чарівною оазою дозвілля та відпочинку. До речі, місцева влада налаштована провести комплекс робіт якісно, із залученням фахівців-науковців, громадськості та європейського досвіду. У цьому кореспондентка «МИГа» переконалася, відвідавши у середині липня дводенний проект «Тернопіль – це Європа», який втілила тернопільська телекомпанія ТВ-4 у рамках проекту «Регіональні медіа як активізатори громадськості в процесах європейської інтеграції України»*.

На дискусії «Як облаштувати Тернопільський став по-європейськи» начальник управління стратегічного розвитку Тернополя Юрій Дейнека та менеджер з адміністративної роботи туристично-інформаційного центру Тернополя Ірина Потішна розповіли про великі плани цілорічного залучення до міста гостей через організацію численних заходів на ставі, у тому числі міжнародних змагань з зимової риболовлі, перегонів на собаках по кризі,   чемпіонатів з мото-водного спорту. З часом влада мріє скористатися досвідом Познані, де довкола ставу розмістилися близько 30-ти об’єктів інфраструктури – міні-поля для гольфу, спуски зі штучним снігом, відкритий кінотеатр тощо.

Діагноз: стан глибокого старіння

Запал представників влади трохи пригасив доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної біології Тернопільського національного педагогічного університету Василь Грубінко. “Жодні плани не мають сенсу до капітального лікування ставу. Це не просто яма з водою, а живий організм, – наголосив пан Василь. – Нині Тернопільське озеро перебуває у стані глибокого старіння, – якщо порівняти з людиною, йому далеко за 60 років.

По-перше, сильно відчувається нестача води. Рівень знизився на 90 сантиметрів у порівнянні з нормою.  

Очищення у 70-х роках відбувалося хаотично, тому місцями глибина ставу сягає 15 метрів, а місцями це ледве два метри. Знизився рівень грунтових вод. Немає вільного переміщення води, через це бракує кисню й пришвидшується замулення.

Купатися в ставі, м’яко кажучи, ризиковано ще й через забруднення. За нашими спостереженнями, нормі не відповідають 36 показників з 50. У воді наявні важкі метали, нафтопродукти, фосфати з пральних засобів, не кажучи вже про зливні та каналізаційні  скиди.

Кілька років поспіль Тернопільський став влітку «зацвітає». Цього року це трапилося вже 16 червня. Наявність синьо-зелених водоростей у сім разів перевищує норму. Вони знищили здатність водойми до самоочищення.   

Розмови про те, начебто можна спустити воду зі ставу, почистити його, і він сам наповниться водою, непрофесійні. Це п’ять кубічних кілометрів води, що підпирають береги. Якщо її водночас спустити, то  це реальна загроза руйнації прибережних будинків, не кажучи вже про те, що загине флора і фауна, і ми отримаємо смердюче болото”.

Так само недоречно, на думку професора  Грубінка, випускати до ставу мальків риби, аби вони поїли «погані» водорості. Риба від них тільки труїться, і це додає проблем.

Як вилікувати нирки міста

Побачивши, що присутні на дискусії гості з Києва, Львова, Варшави, Вінниці та Запоріжжя дещо заскочені намальованою ним майже апокаліптичною картиною, пан Василь сказав, що за умови виконання екологічної складової міської програми  порятунку озера [роботи, пов’язані з очищенням, мінімалізацією скидів та забруднення, впорядкуванням берегів] реально створити біологічні плато, на яких оселяться корисні водорості, вищі рослини, фільтратори. Потім треба наповнити став ракоподібними, моллюсками, і наостанок – рибою.

Заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра запевнив і шановного професора, і інших присутніх, що влада добре розуміє необхідність послідовності дій, і мрії про «заселення» берегів озера підприємцями, що розгорнуть довколотуристичний  бізнес, спортивними майданчиками та іншими принадами здійсняться лише після проведення гідро екологічних та  біотехнологічних робіт. “Наразі водосховище виконує роль нирки міста, – висловився Леонід Бицюра. – Тому інвентаризуються дощові колектори, думаємо над можливостями встановлення локальних очисних споруд, обезвоження мулу коло дамби та іншими заходами”.

Пан Леонід довів також свою обізнаність з тим, що Тернопільський став – не окрема «водна одиниця», а одна з ланок довколишнього водного ланцюга, і вирішувати проблему треба в комплексі. І тут стане в пригоді європейський досвід. Пан Леонід є координатором групи «Тернопіль-Ольштин», на власні очі бачив, як влада цього польського містечка разом з науковцями та громадськістю  облаштували десять озер на своїй території. Він впевнений, що напрацювання польських колег можна впровадити й в Тернополі. Більше того, стати взірцем для усіх міст України, де існують подібні проблеми.

Поляки неодноразово вже приїздили до Тернополя й дали багато корисних порад та поділилися технологіями очищення.

Фонтани, пляж і мрія велосипедистів

Перші кроки по рятуванню Тернопільського ставу вже зроблені. Уздовж оновленої частини набережної  довжиною близько п’яти кілометрів встановлено ланцюжок аераційних фонтанів, які допомагають перемішуванню та наповненню киснем води, та ще й являють собою чарівне видовище.

На частині згаданої набережної втілена мрія усіх українських любителів  піших та двоколісних прогулянок:). Наразі влада опрацьовує можливості прокладання велосипедних доріжок по усьому периметру става [близько 20 кілометрів]. Складність у тому, що до берега в одному місці підступає станція водозабору під охороною, є приватні володіння, і потрібен ще один місток через протік, що поєднує озеро з веслувальним каналом. Останній, до речі, – ще одна з майбутніх принад Тернополя.

А вже з теперішніх – оновлений містом за проектом громадської ініціативи Urban.te пляж «Циганка» – з трав’яним покриттям, оригінальним фонтаном, зручними лавочками та кількома спортивними майданчиками.

Архітектор цієї громадської ініціативи Ярослав Бринь запропонував представникам влади при розробці концепції та детального плануванні території набережної не зосереджувати атракції в одній точці, а залучити підприємців до їх створення у різних місцях, аби тернополяни могли дістатися до них звідусіль.

При цьому архітектор цієї ж ініціативи Анастасія Джула зауважила, що нововведення треба обговорювати з містянами на стадії планування, бо інакше найкраща ініціатива може викликати супротив.

Де відпочити від візуального сміття

На дискусії мали слово також експерти з інших міст України. Зокрема, львівська урбаністка Олександра Сладкова  відзначила, що Тернопіль – єдине місто в Україні, що завдяки озеру й довколишнім лісам не має так званої «теплової плями». І порадила при розробці інфраструктурної концепції залишити незайманими зелені куточки: “Наші міста – це купи візуального сміття, і людське око хоче відпочити хоча б у природних рекреаціях”.

А наступного дня пані Олександра привернула увагу уже багатьох містян: на «Святі озера» під час урбаністичних лекцій вона розказала про різницю між санітарною, оздоровлю вальною та формувальною обрізками дерев, про правила висадки й догляду за рослинами у місті та чимало іншого.

Крім інтелектуальних розмов, на святі було широко представлені акваконкурси, майстер-класи від танцюристів , виступи тернопільських співаків, дефіле «Вишиванка», нагородження переможців та учасників конкурсу дитячих малюнків «Майбутнє озера очима дітей». Оздобою «Свята озера», яке міський голова Тернополя Сергій Надал пообіцяв включити наступного року у програму офіційних міських святкових заходів, стало прибуття вихованців школи віндсерфінгу.

Наприкінці архітектори проектів «Агенції просторового розвитку» з Вінниці привітали тернополян  з тим, що всі вони стають учасниками процесу, що справді перетворить Тернопільський став на європейський взірець для всієї України.

Ганна Чуприна, фото автора

*Проект «Регіональні медіа як активізатори громадськості в процесах європейської інтеграції України» реалізується Фондом Міжнародної СМолідарності [Варшава, Польща] і «Товариством Лева» [Львів] в рамках Програми «Підтримка демократії» міністерства закордонних справ Республіки Польща.

 

 

 

 

(Visited 137 times, 1 visits today)
Оставить комментарий

Отправить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *