Цього року вчені зробили важливе відкриття, пов’язане зі Стоунхенджем – однією з найбільших загадок людства – і відкриття тривають.
У серпні група дослідників поділилася доказами того, що вівтарний камінь, культовий моноліт у серці Стоунхенджа, був перевезений на сотні миль на місце в південній Англії майже 5000 років тому з території сучасної північно-східної Шотландії.
А через місяць у звіті, очолюваному тими ж експертами, виключено можливість того, що камінь походить з Оркнейських островів, архіпелагу біля північно-східного узбережжя Шотландії, де розташовані пам’ятки епохи неоліту того часу, і пошуки місця походження моноліту тривають.
Тепер дослідження, що базуються на двох попередніх дослідженнях, припускають, що Стоунхендж, можливо, був реконструйований в Англії приблизно в 2620–2480 роках до нашої ери, щоб допомогти об’єднати стародавніх британців, які прибули з Європи. Нове дослідження, опубліковане у грудні в журналі Archeology International, також показує, як люди епохи неоліту могли перемістити блок вагою 13 227 фунтів [шість метричних тонн] на 435 миль [700 кілометрів] з місця його походження.
Разом результати нового дослідження та ті, що були опубліковані на початку цього року, проливають світло на призначення Стоунхенджа та розташування його монолітів, незмінну загадку від початку розкопок на цьому місці в XVII столітті.
За словами дослідників, будівництво Стоунхенджа почалося ще в 3000 році до нашої ери і відбувалося в кілька етапів у районі, вперше заселеному ще 5000-6000 років тому.
Попередній аналіз показав, що в будівництві пам’ятника використовувалися блакитні камені, різновид дрібнозернистого пісковику, і більші окремнені блоки пісковику, які називаються сарсенами. Сині камені були привезені з відстані 140 миль (225 кілометрів) із району Преселі-Хіллз у західному Уельсі, і вважається, що це були перші камені, розміщені на місці. Сарсен, який використовувався пізніше, походить із Вест-Вудса поблизу Мальборо, розташованого приблизно за 15 миль (25 кілометрів) звідси.
Дослідники вважають, що вівтарний камінь був поміщений у центральну підкову під час етапу перебудови. Хоча точна дата невідома, автори дослідження вважають, що камінь прибув між 2500 і 2020 роками до нашої ери.
Вівтарний камінь можна побачити під двома більшими сарсеновими каменями. Нік Пірс/Аберіствітський університет
Вівтарний камінь є найбільшим із блакитних каменів, використаних для будівництва Стоунхенджа. Сьогодні Вівтарний камінь лежить у підніжжі найбільшого трилітона, і його ледве видно крізь траву.
Залишається багато питань щодо точного призначення Стоунхенджа та вівтарного каменю. Але пам’ятник вирівнюється з сонцем під час зимового та літнього сонцестояння.
Фото: стародавній пам’ятник Стоунхендж, вид з повітряної кулі 7 вересня 2016 року в Вілтширі, Англія. Метт Карді/Getty
