На базі ГО «Платформа спільних дій» відбувся третій етап публічного обговорення проєкту “Хортиця: видатна історія – велике майбутнє”, ініційоване Запорізькою облдержадміністрацією в рамках реалізації ініціативи Президента України «Велика реставрація». Темою дискусії стало збереження природи Хортиці.
Напередодні до усіх зацікавлених і небайдужих до майбутньої долі острова і Національного заповідника [НЗ] «Хортиця» з Відкритим листом звернулися близько 50 представників і прихильників науково-громадської ініціативи «Інститут сакральної географії. Просторові практики» із Запоріжжя, Мелітополя, Василівки, Києва, Броварів, Фастова, Назарівки, Ворзеля, Кривопілля, Миколаєва, Дніпра, Рівного, Верхньодніпровська, Львова.
Приємно, що дискусія почалася з обговорення цього листа. Директор департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА Владислав Мороко відзначив, про думки розробників проєкту реконструкції співпадають з точкою зору громадськості щодо збереження природи й сакрального статусу острова.
Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький наголосив, що треба добитися балансу: розвиток туризму, за рахунок якого парки та заповідники зможуть розвиватися, має бути контрольованим, аби несвідомі громадяни не знищували рослини й не лишали за собою купи сміття.
Гендиректор НЗ «Хортиця» Максим Остапенко зауважив, що заповідник, який підпорядковується міністерству культури та інформаційної політики, є набагато складнішим об’єктом.
Вимоги археологів, наприклад, можуть вступати у протиріччя з інтересами людей, які мешкають на острові. Існують загрози захоплення землі та незаконного будівництва. Для вирішення цих проблем має бути державна програма, яка врахувала б і відселення, і більш дієвий захист природи Хортиці.
Завідувачка сектору охорони природи НЗ “Хортиця” Світлана Охріменко розповіла, що за останні півтора десятиріччя дещо підвищилася свідомість запоріжців, які стали лишати менше сміття. Проте виникла інша загроза, яку становлять туристи на плавзасобах, що вже масово їдуть до плавневої частини острова – зони абсолютної заповідності.
Доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри загальної та прикладної екології і зоології ЗНУ Олександр Рильський наголосив, що крім екологічної пропаганди треба більш жорстко карати порушників.

Науковий співробітник сектору охорони природи заповідника Сергій Козодавов бачить вихід у тому, аби влада штрафувала не самих туристів, а юридичних осіб, які такі тури до заповідника організовують.
Керівник обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Віталій Шелегеда запропонував розробити міжвідомчі освітянські програми, які можна було б реалізувати на Хортиці.
Проблемою є відсутність місць для розташування дитячих наметових таборів для великої кількості дітей, а усі бази відпочинку, де їх можна було б розмістити, знаходиться у приватній власності.
Максим Остапенко додатково пояснив, що більшість таких рекреаційних об’єктів не працює, а деякі недобросовісні користувачі зловживають своїм перебуванням на Хортиці. Для плідної співпраці перемовини між державою та бізнесом мають вестися на найвищому рівні.
Один із авторів відкритого листа громадськості, доктор філософських наук, науковий співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України Юрій Завгородній наприкінці висловив задоволення дискусією.
А гендиректор заповідника Максим Остапенко висловив сподівання, що усі небайдужі громадяни створять потужну команду, чиї скоординовані зусилля сприятимуть орієнтації проєкту реконструкції на найкращі світові практики.
Ганна ЧУПРИНА, фото автора і з архіву “МИГа”