Збірку Бориса Артемова «Марік» видавництва «Білка», презентовану на цьогорічному Книжковому Арсеналі, представили у запорізькій Книгарні Є автор, видавчиня Ірина Білоцерковська та модератор події Олесь Барліг.
Згадували пережите за десятиліття, людей, які поруч та вже не поруч… І тих, у кого Україна у серці, і тих, хто шукає росії виправдань – псевдоісторичного штибу.
Одну із людських історій, міцно вкорінену в запорізьку землю, – про знайомого, зачарованого російською пропагандою, його дружину та дітей, який знайшли та винесли мертвими з будинку, де був приліт,.. розповів Борис Артемов. Словами не відстороненого історика, словами співчуття та розуміння невідворотності подій.
“Ракети не вибирають, куди летіти, і бомби не вибирають, і снаряди…” – хто буде наступним, не знає ніхто. Яке місто виберуть людожери із сусідньої країни – неможливо передбачити…
Тому історії, зібрані під обкладинкою «Маріка» – це історії будь-якого українського міста. А Марік – то і герой новели, і згадка, вічна пам’ять про Маріуполь…
Про досвід – як реагувати на війну, яка прийшла в твій дім, – говорила на презентації видавчиня Ірина Білоцерковська.
Ми маємо кожен свій досвід, та зібрані під однією обкладинкою оповідання – це досвід горя і спротиву, а також художнє і документальне свідчення.
“Борис володіє мистецтвом створення картин в уяві читача…” – впевнена директорка видавництва «Білка». Вона знає, що каже, бо читає незліченну кількість текстів…
Поданий на конкурс воєнної поезії пам’яті Гліба Бабіча, текст книги Бориса Артемова вразив пані Ірину. І вона вирішила додати до конкурсної програми прозові твори.
Редагувала тексти Бориса Артемова полтавська поетка Наталка Фурса.
І ми пересвідчились у мистецтві створення автором картин, наче побачивши на сторінках книги життя у Маріуполі весни 2022 року…
Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
