Радіо – це знайомий кожному засіб масової інформації. У багатьох воно асоціюється з музикою, розважальними передачами та вікторинами або тим, що можна ввімкнути на фон, коли їдеш у машині. Але не дуже велика кількість людей знає, що радіо – це не завжди лише весела музика, а ще й інформативний, повчальний та найбільш оперативний тип мас-медіа. В Україні можна виділити державні та недержавні станції. Останні не підпорядковуються державі та діляться на приватні [«Люкс ФМ», «Наше радіо» тощо], громадські [«Громадське»] та суспільні. Про суспільне радіо мені й хотілося б написати, бо, на жаль, українці зазвичай навіть не знають про існування такого типу мовлення, хоча воно відіграє дуже значну роль.
Суспільне радіомовлення – це така форма власності радіо, при якій радіо не підпорядковується державі, є цілком незалежним та має на меті надання суспільних послуг. Фінансується такий тип, як правило, за рахунок абонентської плати, реклами або відрахувань уряду. Таке мовлення поширює суспільно-важливо або вузькоспрямовану інформацію, пропонує різні точки зору, сприяє духовному та естетичному розвитку індивіда, розважає його. Я б назвала суспільне радіомовлення аналогом якісної преси, а приватне – масової.
Українське радіо почало мовити ще в 1924 році з Харкова, але воно було виключно державним до 2017 року. Так у 2017 році було зареєстровано, як фізичну особу Національну суспільну телерадіокомпанію та трансформовано три канали раніше державного мовлення у суспільні – Перший канал [розмовна станція, представляє новинний суспільно-політичний контент, програми громадсько-політичного та соціально-економічного спрямування, а також пізнавальні, освітні, спортивні, дитячі програми], «Промінь» [музично-розмовна станція, яка знайомить слухачів із сучасною українською естрадою, джазом, класикою, пропонує ознайомитися з інформативними програмами на тему політики, культурно-мистецького життя тощо], «Культура» [розмовно-музична станція, що ознайомлює аудиторію з темами культурно-просвітницького, повчального, історичного характеру, дозволяє слухачам насолодитися класичною, джазовою, оперною музикою, як зарубіжних, так і українських виконавців, з літературним надбанням України тощо].
Так чому таке радіо є важливим? Суспільне радіо в Україні ставить на перше місце громадський інтерес, надає лише якісну, об’єктивну та правдиву інформацію, розвиває та повчає слухача, єднає та виховує любов до своєї держави. Віщає воно для різноманітної аудиторії. На каналах суспільного радіо можна почути програми культурно-просвітницького, повчального, суспільно-політичного, антикорупційного, історичного, економічного, патріотичного характеру. Кожний канал є вузьконаправленим, тому будь-яка людина зможе знайти різні музичні або розмовні передачі, що її зацікавлять. Також усі ведучі розмовляють виключно українською мовою, що позитивно може вплинути на зростання використовування мови в повсякденності слухачів та її полірування. Будь-хто може зателефонувати до студії Українського радіо та долучитися до розмови з експертами, щоб дізнатися відповіді на питання від професіоналів для детального розуміння проблем. Більш того, слід зауважити, що суспільне радіо сприяє поширенню різноманітних знань і пропагуванню освіти, тому більшість ефіру на Першому каналі та «Культурі» займають власне освітні програми для будь-якого віку. Та й не варто забувати про патріотичне спрямування програм, які розповідають про величних історичних персоналії України, про багату культурну спадщину та про заслуги країни в різних сферах. Воно формує громадську думку, розуміння духовних та суспільних цінностей, повідомляє про існуючі проблеми та шляхи рішення й дає можливість слухачам зробити власний висновок.
Можливо причиною відсутності популярності такого типу мовлення є доволі складний або не завжди цікавий контент радіо. Середній вік аудиторії Українського радіо – від 30-ти до 60-ти років. Більшість аудиторії – це працюючи особи, люди поважного віку, які полюбляють класичну музику, можливо для відпочинку після робочого дня, які хочуть розібратися в сучасних темах, що роздивляються у деяких програмах, цікавляться історією своєї держави та прагнуть до саморозвитку. Можливо, що причиною непопулярності цієї станції у молоді є її тип мовлення, постійні розмовні й інтелектуальні передачі, що важко сприймати без музичних перерв. Також класична, естрадна музика не є дуже популярною у сучасних підлітків, тому таке жанрове спрямування радіо може видатися їм нецікавим. Однак, це радіо прагне презентувати передачі для всіх та кожного, щоб не тільки розважити але й надати нових знань.
Вероніка ХРИСТІЧ