Якщо у вашу домівку на окупованих територіях заселилися російські військові, представники окупаційної влади чи колаборанти, ви можете подати заяву до правоохоронних органів.
Повідомити про злочин у певних випадках можна навіть без документів, що підтверджують ваше право власності. Звернутися до правоохоронців можуть також свідки та інші люди, які дізналися про такий випадок.
Водночас бойові дії та окупація суттєво ускладнюють розслідування злочинів російських військових чи окупаційних адміністрацій. Судових вироків за такими справами теж наразі немає, зазначають правники БФ “Право на захист”.
Однак це не має зупиняти вас від звернення до правоохоронців, додають юристи. Слідчі допоможуть зібрати та зберегти докази, які стануть у пригоді для повного та неупередженого розгляду цієї справи в майбутньому.
ZMINA розбиралася, куди та як можна повідомити про незаконне заселення окупантів у вашу чи чиюсь іншу домівку.
Як подати заяву про злочин, коли вашим житлом заволоділи окупанти?
Як і про будь-яке кримінальне правопорушення, слід повідомити правоохоронним органам, зазначає юристка з питань ВПО БФ “Право на захист” Єлизавета Єрьоміна.
Звернутись із заявою про такий злочин можна до Національної поліції, Служби безпеки України чи прокуратури. Зробити це можуть як самі потерпілі, так і їхні родичі, друзі, знайомі, а також ті, хто став свідком такого випадку, наголошують правоохоронці.
Крім того, ви маєте право подати заяву про захоплення вашого житла, незважаючи на те, коли саме це відбулося – нині чи кілька років тому.
Заяву до поліції можна подати особисто, дистанційно телефоном чи на електронну пошту.
Ті, хто перебуває на підконтрольних Україні територіях, можуть звернутися до найближчого поліцейського відділу, зазначає Ігор Калантай, керівник підрозділу Головного слідчого управління Нацполіції, який керує розслідуваннями злочинів, скоєних на тимчасово окупованих територіях. Їхні адреси та контакти є у відкритому доступі в інтернеті.
Крім того, повідомити працівників поліції про злочин можна за номером 102 (цілодобово) чи за телефоном гарячої лінії (0894) 200-18-67.
Подати заяву до Служби безпеки можна електронною поштою на адресу [email protected] або за номером +38 (044) 256-99-91.
У заяві ви маєте повідомити свої особисті дані та надати зібрані вами документи, матеріали та відомості про злочин.
Протягом доби з моменту подання заяви слідчий, дізнавач чи прокурор має внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати слідчі дії. Через 24 години від моменту внесення правоохоронець має надати заявнику витяг з реєстру.
Якщо окупаційні сили зайняли ваше житло, ви набуваєте статусу потерпілої сторони. У такому разі ви можете надавати докази, пояснення, свідчення, вимагати відшкодування завданого збитку, знайомитися з матеріалами кримінального провадження чи отримувати копії процесуальних документів.
Які відомості треба додати до заяви про заволодіння житлом?
Самої заяви про злочин досить, щоб почати досудове розслідування. На цьому етапі правоохоронці мають встановити обставини правопорушення, зібрати докази та перевірити їх.
Однак часто слідчі дії в подібних справах майже неможливі через окупацію та бойові дії. Тому до вашої заяви варто долучити всі матеріали, що можуть так чи так допомогти розслідуванню.
За можливості проведіть інвентаризацію майна в помешканні: опишіть зовнішній вигляд речей, їхні розміри, колір, за наявності – серійний номер. Якщо маєте змогу, сфотографуйте свої меблі, техніку, цінні речі. Також зберіть фотографії, на яких видно ваше помешкання загалом. Усі знімки завантажте до сховища.
“З дотриманням особистої безпеки спробуйте зафіксувати злочинні дії російських окупантів”, – зазначають у Головному управлінні Нацполіції в Луганській області.
Запишіть деталі правопорушення, які вам відомі: коли ваше житло зайняли, це були військові чи цивільні, скільки людей там нині мешкає. За наявності завантажте на хмарне сховище фото та відео з місця події.
Якщо ви самі були свідком незаконного заселення, спробуйте детально описати зовнішність порушників, приблизний вік та їхню форму. Згадайте, можливо, ви чули їхні імена чи позивні. Опишіть транспорт, на якому вони приїхали.
За можливості запишіть контакти людей, які були свідками злочину. Також спробуйте з’ясувати, чи є навколо камери спостереження та кому вони належать. Якщо це можливо та безпечно, скопіюйте ці записи чи погодьте з власниками камери їхнє зберігання.
Не намагайтеся дізнатися будь-яку додаткову інформацію, якщо існує ризик для вашого здоров’я та життя, зауважують у Нацполіції.
Навіть якщо ви не маєте жодних відомостей про те, хто, як та коли саме заселився у ваше помешкання, правоохоронці мають прийняти заяву та внести відомості про неї до Єдиного реєстру досудових розслідувань, наголошують правники БФ “Право на захист”.
Чи можна подати заяву без документів, що підтверджують право власності?
Відсутність будь-яких документів, які так чи інакше підтверджують ваше право власності, не є перешкодою для подання заяви про злочин, наголошують правоохоронці.
У такому разі право власності встановлюватимуть під час досудового розслідування.
Водночас, якщо ви все ж маєте із собою документи, що підтверджують ваше право власності чи користування нерухомістю, зберіть їх. Це можуть бути свідоцтва на право власності, договори купівлі-продажу, витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно, печатки, електронні цифрові підписи.
Необов’язково мати оригінали документів, досить їхніх паперових чи навіть цифрових копій, наголошує представник Головного слідчого управління Ігор Калантай.
Якщо ви маєте тільки паперові документи, зробіть їхні сканкопії чи фотографії та завантажте на хмарне сховище, зауважують у поліції.
Як кваліфікують це порушення?
Після того як інформацію про злочин внесли до ЄРДР, слідчий проводить попередню кваліфікацію правопорушення.
“Як свідчить практика, відібрання житла, незаконне виселення та заселення інших осіб кваліфікується за статтею 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни) або за статтею 162 КК України (порушення недоторканності житла)”, – зазначає Єрьоміна.
На визначення категорії справи впливає велика кількість ознак, додає правниця. Зокрема, важливо визначити, чи помешкання зайняли військові РФ, чи колаборанти, чи місцеві жителі, які скористалися ситуацією. І якщо незаконне заселення здійснили цивільні, то це не буде воєнним злочином, хоча і порушуватиме Кримінальний кодекс.
“Точна кваліфікація кримінального правопорушення впливає на визначення підслідності, порядок та методику розслідування і має свої особливості притягнення винних до кримінальної відповідальності”, – зауважує Єрьоміна.
Так, до кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів не застосовуються строки давності. Крім того, санкція за порушення статті 438 ККУ набагато вища.
Тож, якщо ви точно впевнені в тому, що ваше чи якесь інше житло зайняли саме військові РФ чи бійці незаконних збройних формувань, ви можете попросити правоохоронців порушити кримінальне провадження саме за статтею 438 ККУ.
Чому треба повідомляти про такі злочини зараз?
Трапляються випадки, коли правоохоронці не погоджуються реєструвати подібні заяви, зазначають правники “Права на захист”.
Відмови вони зазвичай пояснюють тим, що, поки тривають бойові дії та території перебувають під окупацією, розслідування вести неможливо. Водночас заявникам рекомендують звертатися після закінчення воєнного стану та звільнення територій, додають юристи.
“Водночас подібні непорозуміння зазвичай не виникають, якщо заявники знають свої права або звертаються до правоохоронних органів із заздалегідь підготовленою письмовою та обґрунтованою заявою”, – наголошують у “Праві на захист”.
Щоб правильно підготувати документи, ви можетер звернутися по безоплатну правову допомогу до різних громадських організацій.
Окупація та активні бойові дії, без сумніву, суттєво ускладнюють роботу слідчих, однак і за таких умов можливо вести розслідування, наголошують правники.
Так, правоохоронці можуть зафіксувати контакти потерпілих чи свідків та допитати їх, зібрати документи, фото, відео та аудіо, що стосуються справи.
“З часом речові та письмові докази можуть губитися, свідки можуть забувати важливі деталі чи зв’язок з ними може бути взагалі втрачений”, – зауважують юристи “Права на захист”.
Тому важливо не зволікати зі зверненнями до правоохоронців, додають у благодійному фонді. Це допоможе не тільки зберегти докази та свідчення, а й сприятиме швидшому та ефективнішому слідству загалом.
З питаннями щодо захопленого житла ви можете звернутися до БФ “Право на захист” із понеділка по п’ятницю з 8:00 до 21:00 за номерами гарячої лінії:
+38 099 507 50 90;
+38 068 507 50 90;
+38 093 507 50 90
– або в телеграмі: https://t.me/pravonazahyst.
