У виставковій залі Запорізької обласної організації Національної спілки художників України демонструється виставка «Різдво під сиренами», яка відкрилася напередодні цього великого свята. На ній представлено близько 60 робіт більше десяти запорізьких художників. Серед них портрети, пейзажі, жанрові картини, графічні роботи, скульптури. 
Подія непересічна, бо за майже три роки повномасштабної війни це лише третя виставка спілчан. Нагадаємо: у жовтні 2022 року виставкова зала постраждала під час обстрілу, тут були вибиті майже всі вікна, пошкоджені стіни. За кілька днів за допомогою меценатів та силами самих художників вікна закрили плитами ОСБ, але перша воєнна виставка відкрилася лише на початку осені 2023 року. З жовтня по грудень 2024 року у виставковій залі демонструвався сонячний живопис Олени Білай. І ось тепер – «Різдво під сиренами».
Про це розповів очільник Запорізької облорганізації НСХУ Олександр Шкаліков.
Деякі художники проти використання елементів страшної зброї для створення арт-об’єктів. А я гадаю, що перетворення смерті на життя – це, навпаки, рятування нашої психіки”.
Олександр Шкаліков очолює запорізьку облорганізацію спілки художників з кінця листопада і поки що знайомиться з процесом. Історик за першою освітою, пан Олександр давно досліджує громаду міста Запоріжжя, і в мистецькій частині цього організму бачить багато цікавих моментів.
“Зараз в облорганізації НСХУ 74 члени. Проте багато художників виїхало, частина не дуже активно бере участь у роботі спілки через поважний вік, а для декого війни взагалі не існує… Культура й образотворче мистецтво як її частина – це зброя. Ті, для кого немає війни… Вони або склали зброю, або використовують її в іншому напрямку…”
Проте пан Олександр вважає, що діяльність організації, яка існує з 1962 року, треба продовжити – це один з планів. “Так, очевидно, що це була радянська спілка, але “ми стоїмо на плечах гігантів”, і її можна зберегти в іншій якості. Й виставкову діяльність вести по-сучасному. Такі приклади є у Києві, Львові… У Запоріжжі, на жаль, культура не дуже розвинена, але не можна складати руки”.
Головний план нового очільника спілки, за його словами, лежить на поверхні. “Після пленерів «Хортиця крізь віки» залишилося дуже багато робіт. Це надбання спілки, надбання міста. Треба зберегти ці роботи і зробити усе, щоб вони були постійно доступні, а не вкривалися порохом у запасниках. Ідея давня, не моя, її висловлювала Ірина Станіславівна Гресик (голова Запорізької облорганіхації НСХУ у 2005-2024 роках – ред.). Тож вважаю, що було би добре після Перемоги, коли з’явиться можливість, створити окрему галерею, присвячену Хортиці, де в постійній експозиції будуть сконцентровані присвячені їй роботи”.
На думку пана Олександра, у Запоріжжі все обертається довкола Хортиці. На питання «Що для вас Запоріжжя?» – хтось згадає найдовший проспект, «Запоріжсталь» чи Дніпрогес, але більшість говорить про Хортицю.
До того ж, у Запоріжжі постійно з’являються нові люди – військові, переселенці, іноземні гості.
“Вперше сюди потрапивши, такі люди шукають місця, де можна місто відчути, так би мовити, просканувати. Колекція пленерів «Хортиця крізь віки» – це саме те, завдяки чому одразу й у різноманітті відчути серце Запоріжжя. Тож перший план – зберегти колекцію і за допомогою влади й меценатів створити після Перемоги візитівку Запоріжжя”, – вважає Олександр Шкаліков.
Величні та амбітні плани. Бажаємо,аби вони якнайшвидше здійснилися. А поки що пропонуємо запоріжцям і гостям міста завітати на виставку «Різдво під сиренами». Вона демонструватиметься не дуже довго, бо в приміщенні міська влада начебто збирається робити ремонт…
Виставкову залу можна відвідати по п’ятницях і суботах з 10.00 до 16.00.
Ласкаво просимо!
Ганна ЧУПРИНА, фото авторки
