Незважаючи на те, що в ньому бували якщо не всі, то дуже багато запорожців, і що існує він – у самому центрі славного міста за дніпровськими порогами, вже кілька десятиліть, цей сквер і справді є… наймолодшим. І ось чому.
Минулої п’ятниці, 3 березня, депутати Запорізької міськради на позачерговій сесії підтримали проект рішення про перейменування запорізького скверу імені Віктора Яланського на… сквер імені Дениса Тарасова. Залишається нагадати, що цей сквер – колись дуже симпатичний і майже завжди багатолюдний, знаходиться навпроти торговельного центру «Україна» – на шляху до цирку.
Думаю, що гарячі події, пов’язані з долею скверу, на території якого мало не почали будувати… торговельно-розважальний центр(!), у всіх на слуху. Заглиблюватися в історію тому не буду, наголошу лише один важливий факт: людиною, яка очолила боротьбу за порятунок скверу, за недопущення, образно кажучи, його осквернення – торгівлею та розвагами, був громадський діяч Денис Тарасов. На жаль, сам він більше ніколи не з’явиться у сквері між ТЦ «Україна» та цирком – на початку січня 2023 року Денис загинув на фронті. По суті він віддав своє життя і за сквер, і за Запоріжжя, і за нас, запорожців. І за Україну святу, звісно. Народний депутат України Юлія Яцик 8 січня дуже проникливо написала про це у соцмережах: «Не можу в це повірити… Чому йдуть найкращі? Чому саме ти, Денис Тарасов??? Ти, який щиро, не на словах, був відданий Батьківщині, відчайдушний борець за справедливість, вихований, порядний, чесний, прямий, висококваліфікований адвокат, фахівець своєї справи, той, з ким ми планували будувати нову Україну після перемоги!»
Гірко на душі і боляче у серці. Кожна втрата – знайомих та незнайомих людей – наших людей, відгукується в ньому. Кожне трагічне повідомлення із фронту.
*
У ці весняні дні наймолодший сквер Запоріжжя майже безлюдний. Він якийсь нелюдимий. Тільки свіжий березневий вітер носиться по ньому наввипередки з самим собою. Розбігаючись від цирку, він потім пролітає сквером і, перестрибнувши через маршрутки й автобуси, що спішать по проспекту, завмирає на трохи, переводячи дух, біля торгового центру, щоб тут же повторити свій маршрут – тільки у зворотному напрямку. Я давно помітив, що у скверах та парках легко думається. І думки наче хтось підказує згори – можливо, з небес. Я раніше, до речі, часто працював у парках: прослуховував диктофонні записи, робив за ними начерки та повертався додому з майже готовою газетною публікацією. А потім у мене з’явився персональний комп’ютер, який персонально попередив мене, що йому не подобаються мої відлучки, після яких від мене пахне вітром і чимось ще невизначено-вуличним. Але я відволікся.
Втім, не зовсім. Неспішно прогулюючись сквером, який чекає нашої уваги та наших рук, я згадав, що поряд з ним проходить вулиця імені В’ячеслава Зайцева.
В’ячеслав Зайцев (6 вересня 1980 – 5 жовтня 2022), молодший сержант. Брав участь в боях за Донецький аеропорт. Кіборг. Депутат Запорізької міської ради. Загинув на Донецькому напрямку.
А трохи нижче скверу, якщо йти вулицею В’ячеслава Зайцева, на будинку – там, де трамвай повертає у бік Фестивальної площі, можна виявити меморіальну дошку, встановлену на честь ще одного кіборга – Олександра Пивоварова.
Олександр Пивоваров (8 вересня 1988 – 28 вересня 2014) – солдат (79 ОАМБр). Загинув при обороні Донецького аеропорту під час війни на сході України. Один із кіборгів.
Ну, а за три квартали від скверу – у бік Дніпрогесу якщо слідувати, знаходиться вулиця Михайла Гончаренка.
Михайло Гончаренко (19 лютого 1991 – 23 липня 2014), старший солдат (93-я окрема механізована бригада). Загинув біля села Лозове (Бахмутський район).
Якщо ж піти вулицею Михайла Гончаренка – до Критого ринку, вище за ринок вийдеш… на вулицю Олександра Пивоварова.
Наші герої, виходить, назавжди залишилися з нами – у назвах вулиць та скверів, у нашій вдячній пам’яті.
*
Я навмисне не став розмірковувати про те, який слід залишив у Запоріжжі Віктор Яланський, пам’ятник якому, що нагадує могильний, встановлений під трьома березами на початку скверу – дуже близько до проспекту. Міська влада ухвалила рішення про перейменування. Крапка. Жодних обговорень бути не може. При тому, що особисто у мене, як і у багатьох, якщо не у всіх, запорожців немає претензій до почесного громадянина Запоріжжя Віктора Яланського, який протягом 13 років, по 1987 рік включно, очолював виконком Запорізької міськради.
Володимир ШАК
Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Слово правди – наша зброя”
