Лідери Ради відновлення Запоріжжя наголошують, що Угода зелених міст (Green City Accord) дозволить містам трансформуватися за найвищими стандартами ЄС вже сьогодні. Які кроки потрібно зробити для приєднання? Про це йшла мова на онлайн-заході «Угода зелених міст: Нові можливості для європейської інтеграції та зеленої трансформації», організованому Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля».
Як підкреслюе активістка запорізької громадської організації “Екосенс” Олеся Герасіна, сьогодні українські громади стоять перед фундаментальним викликом: як уникнути пастки «швидкого ремонту» і не перетворити відновлення на просте латання дірок. Питання не лише в тому, щоб відбудувати зруйноване, а в тому, щоб спроєктувати середовище, яке відповідатиме стандартам якості життя ЄС. Європейська інтеграція – це не лише дипломатичні протоколи у Брюсселі, вона не відбудеться в реальності, якщо залишиться лише на папері стратегій.
Відкриваючи дискусію, голова правління центру «Суспільство і довкілля» Наталія Андрусевич наголосила на історичності моменту:
«У 2025 році для українських міст відкрилася нова можливість бути ближче до Європейського Союзу. Власне через долучення до Угоди зелених міст українські міста можуть як асоційовані учасники долучатися і користуватися цим інструментом».
Справжня трансформація починається на рівні вулиць, систем водопостачання та міських парків. Угода зелених міст стає тим самим практичним містком, що дозволяє громадам перейти від декларацій до впровадження жорстких екологічних стандартів, які виходять далеко за межі звичної нам енергоефективності.
Під час заходу було презентоване ґрунтовне аналітичне дослідження «Угода зелених міст: європейська інтеграція українських міст», підготовлене старшою аналітикинею РАЦ «Суспільство і довкілля» Зоряною Козак. Авторка підкреслила, що Угода є практичним містком для впровадження екологічного законодавства ЄС (acquis), яке стане обов’язковим після вступу України до Союзу.
Донедавна Угода зелених міст була закритим клубом виключно для громад Євросоюзу, але 2025 рік підготував для нас справжній сюрприз: українські міста офіційно отримали право стати частиною цієї престижної мережі.
Право поширюється на громади (муніципалітети) з населенням понад 20 000 осіб. Процедура приєднання є максимально прозорою і позбавленою бюрократичного тиску. Важливо розуміти, що етап верифікації з боку Секретаріату Угоди є виключно формальним: він передбачає перевірку статусу муніципалітету та коректності підписів, а не якісний «іспит» поточного стану довкілля.
Алгоритм приєднання:
1. Рішення ОМС: Отримання офіційної згоди місцевих депутатів.
2. Політичне зобов’язання: Підписання тексту Угоди керівником міста.
3. Повідомлення Секретаріату угоди: Надсилання документів на адресу [email protected].
4. Реєстрація: Офіційне внесення громади до європейського переліку підписантів.
На відміну від відомої «Угоди мерів», що фокусується на кліматі та енергетиці, Угода зелених міст охоплює п’ять тематичних сфер, які визначають щоденний комфорт та здоров’я мешканців. Аналітична глибина Угоди виявляється у конкретних індикаторах:
• Якість повітря: Моніторинг не лише загального пилу, а й небезпечних часток PM2.5, PM10 та діоксиду азоту (NO2).
• Управління водними ресурсами: Аналіз споживання води (літрів на особу в день) та критичного індексу втрат від інфраструктури.
• Природа та біорізноманіття: Оцінка відсотка покриття території кронами дерев (tree canopy cover) та змін у популяції птахів у забудованих районах як індикатора екологічної рівноваги.
• Циркулярна економіка: Перехід від логіки «вивезти на полігон» до аналізу обсягу утворених відходів на особу та частки їхньої переробки.
• Шум: Вимірювання відсотка населення, що зазнає нічного шумового навантаження та має високий рівень порушення сну.
В українських стратегіях шум та біорізноманіття часто ігноруються, проте в ЄС вони є базовими параметрами здоров’я громади.
Угода зелених міст виключає імітацію діяльності завдяки жорсткому таймлайну моніторингу, який дисциплінує місцеву владу:
• Рік 2 – Базовий звіт: Місто встановлює конкретні кількісні цілі до 2030 року.
• Рік 5 – Проміжний звіт: Оцінка прогресу. Якщо показники не покращуються, громада має публічно скоригувати свої дії.
• Рік 8 – Завершальний звіт: Фінальна верифікація досягнень.
Така система робить процес управління прозорим і перетворює екологічні дані на інструмент підзвітності перед мешканцями.
Досвід європейських міст доводить, що екологічна трансформація – це технологічна модернізація. Наприклад, фінське місто Лахті інтегрувало штучний інтелект для пошуку прихованих витоків у водопровідних мережах, що дозволило радикально знизити втрати ресурсу. Вільнюс реалізує проєкт «Зелена хвиля», де замість поодиноких дерев висаджують мільйони кущів та в’юнких рослин, які створюють природні бар’єри проти пилу та шуму.
Для України статус асоційованого підписанта – це потужний сигнал для міжнародних фінансових інституцій (ЄБРР, ЄІБ).
