У Південному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції розповіли про особливості посвідчення секретного заповіту.
Що таке секретний заповіт
Посвідчення заповітів є важливою складовою нотаріальної практики, особливо коли йдеться про секретні заповіти. Заповідачі, які бажають залишити своє останнє волевиявлення, мають бути впевнені, що їхнє бажання буде виконане точно й без зайвих суперечок.
Особливості посвідчення секретного заповіту
Засвідчення заповітів є важливою складовою нотаріальної практики, особливо коли йдеться про секретні заповіти. Заповідачі, які бажають залишити свій останній волевияв, мають бути впевнені, що їхнє бажання буде виконане точно й без зайвих суперечок.
Секретний заповіт надає можливість зберегти зміст заповіту в таємниці до моменту його оголошення після смерті заповідача.
Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, нотаріуси посвідчують заповіти фізичних осіб з повною цивільною дієздатністю, у тому числі подружжя, які складені відповідно до вимог статей 1233-1257 Цивільного кодексу України та особисто подані нотаріусу.
Варто зазначити, що нотаріуси посвідчують секретні заповіти, не ознайомлюючись з їх змістом. При цьому нотаріус роз’яснює заповідачу, що текст заповіту має бути викладений таким чином, щоб розпорядження не викликало непорозумінь чи суперечок після відкриття спадщини.
Зауважимо, що секретний заповіт не може бути посвідчений посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, уповноваженою на вчинення нотаріальних дій.
Для подачі секретного заповіту, заповідач має особисто звернутись до нотаріуса, маючи при собі секретний заповіт у заклеєному конверті.
На конверті має бути особистий підпис заповідача. Якщо підпис на конверті проставлений заповідачем не в присутності нотаріуса, заповідач повинен особисто підтвердити, що підпис на конверті зроблений ним.
Нотаріус ставить на конверті, у якому міститься секретний заповіт, посвідчувальний напис про посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту, скріплює його печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує, при цьому нотаріус зазначає на конверті прізвище, ім’я, по батькові, дату народження заповідача і дату прийняття на зберігання цього заповіту.
Оголошення секретного заповіту відбувається наступним чином:
- нотаріус, у якого зберігається секретний заповіт, у разі одержання інформації про відкриття спадщини та подання свідоцтва про смерть заповідача призначає день та час оголошення змісту заповіту. Про це він повідомляє членів сім’ї та родичів спадкодавця, якщо їх місця проживання йому відомі, або розміщує таке повідомлення в друкованих засобах масової інформації;
- нотаріус у присутності заінтересованих осіб та двох свідків відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст;
- про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки.
Секретний заповіт після його оголошення залишається в матеріалах нотаріальної справи.
Якщо заінтересована особа, належним чином повідомлена про день оголошення секретного заповіту, на оголошення не з’явиться, нотаріус оголошує зміст секретного заповіту тим особам, які з’явилися.
У разі з’явлення заінтересованої особи після оголошення заповіту нотаріус ознайомлює її з протоколом оголошення секретного заповіту, про що робить відповідну відмітку, яка підписується також цією особою.
Заповідач має право скасувати секретний заповіт, для цього необхідно звернутись до нотаріуса, у якого на зберіганні знаходиться секретний заповіт, із заявою, підпис на якій має бути нотаріально засвідчено, після чого нотаріус повертає заповідачу підписаний ним конверт, у якому зберігається секретний заповіт.
/just-dnipro.gov.ua/?view=viewnews&page_id=5248
