Мають наші двори неочікувано особистійсний вигляд, який створюють мешканці, що й самі по собі люди неповторні.
Маю надію, що у подвір’ї, що за вулицею Богдана Хмельницького, вирізаний із дерева уважний Кіт й досі дивиться на недопольовану Мишу. Тамтешній майстер мав у дворі запаси сировини-деревини, тож, може, там з’явилися нові казкові персонажі.
А це двір вздовж вулиці Південноукраїнської: аж раптом мені назустріч вийшов Вовк. І не побачив у мені полохливого Зайця.
За його спиною виявилася ще монументальніша дерев’яна споруда.
Чи не хочете ви посидіти на лавочці в оточенні компанії сов та совенят?
Бачу, що це місце для щоденних посиденьок.
Інеса АТАМАНЧУК, фото авторки
