Біль за Гуляйполем має вигляд поетичних рядків від людей, які там бувають за покликом серця:
Місту холодно.
Місту боляче.
В місті майже немає людей.
Тільки привид махновської конниці
Бʼє копитами, ворог іде!!!
Не дістанеться наша Вольниця
Знавіснілим російським катам.
На кордонах стоять наші пращури,
Хлопці небо тримають там!!!
Гуляйполе стоїть перед викликом,
Знов історії круговерть,
Знову балками сунуться нелюди,
Сіють зло – пожинають смерть.
Гуляйполечко, зійде сонечко
І тумани розвіють біду,
Наше місто в руїнах і згарищах
Переможе російську орду.
Цифру на 22 листопада, повідомив в коментарі Суспільному начальник Гуляйпільської МВА Сергій Ярмак: “У прифронтовій Гуляйпільській громаді залишаються менше 300 людей. Щодня там триває евакуація населення”.
