Свято має бути. Різдво – найвеличніше духовне свято оновлення, присутності світлих сил на землі та надії на їхню допомогу.
До завершального етапу мистецького проєкту із промовистою назвою «Різдво на крилах», який два місяці поспіль готувала співробітник Запорізького обласного художнього музею Ольга Дворна, долучилися волонтери.
Саме вони надали крила щирим та милим різдвяним вітанням, щоб кожна потрапила до свого героя. І прекрасні листівочки, доповнені дарунками від гуманітарного центру «Завжди разом», за допомоги хлопців із Запорізької територіальної оборони та волонтерського центру у дитячому театрі «Свія», а також хабу “СпівДія”, «полетіли» до воїнів ЗСУ на Бахмутський напрямок, на Оріхів і до Херсонщини. Туди, де нас захищають наші хлопці – друзі, однокурсники, співробітники.
Малюнки та аплікації створювали діти віком з трьох до 16-ти років із Запоріжжя, Любимівської ЗОШ [зараз вони також перебувають у нашому місті], шкіл Вільнянська, Оріхова, селищ Михайлівка Василівського р-ну та Великої Новосілки, а також віртуально – ті, хто виїхали тимчасово до інших територій України [Чернівці] та перебувають за кордоном [у Польщі та Німеччині].
“Напередодні Різдва Христового ми згадуємо рідних, близьких, тих, з ким нам тепло і затишно. І обов’язково тих, завдяки кому ми живемо, маємо вчитися і працювати, навіть, попри все, – іноді «смакувати» життя.
І все заради нас. Щоб ми жили і будували нове життя.
Чи буде їм втіха, коли вони получать від нас, зовсім незнайомих, але таких, які з повагою ставляться до їхнього подвигу, тепле різдвяне привітання. Мабуть, так.
Ми отримали більше ніж 90 святкових листівок з побажаннями Переможного Миру, віри і надії, сили, щастя, радощів, здоров’я Котикам ЗСУ, повернення додому живими і неушкодженими, щоб вдома чекали, мирного неба та щасливої долі.
Велика подяка Світлані Борхович за співпрацю.
Ми щасливі, що дитячі листівки за допомогою волонтерів потрапили на фронт, Захисникам і Захисницям нашої рідної України”, – говорить куратор проєкту Ольга Дворна.
Діти щиро висловлюють свої побажання, вдячність та надію:
“Я вірю в ЗСУ! Щоб ви ніколи не хворіли!”
“Я дякую вам, що ви нас захищаєте!”
“Ми вас любимо!”
“Хочу додому, до Енергодару!”
“Молимось за вас, рідні! Низький вам уклін!”
“Ми переможемо! Все буде Україна!”
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора, Інги ЯНКОВИЧ та Миколи БАРИШЕВА