Сфотографувати цю диво-пташку вдається вкрай рідко! Та саме ця диво-пташка потрапила до об’єктиву фотокамери 22 листопада.
Чарівна пушинка має назву біла довгохвоста синиця.
Назва її латиною – Parus Cyanus.
Пташка перебуває під охороною Червоної книги України (статус – рідкісний) та Бернською конвенцією.
Це невелика за розмірами і дуже рухлива пташка з властивим тільки їй блакитно-білим оперенням і вагою у 10-16 г. Довжина тіла – близько 14 см.
У дорослого самця голова біла; вуздечка, смуга на потилиці, смуги, які окреслюють щоки, синювато-чорні; спина, плечі і поперек сірі; на темно-синіх верхніх покривних перах крила біла смуга; надхвістя і низ білі; махові пера бурі, з домішкою білого і синього кольорів; середня пара стернових пер синя, крайня пара – біла, інші – сині, з білою кінцевою частиною; дзьоб і ноги сірі.
У молодого птаха білі частини оперення з сірим або бурим відтінком, темні, буруваті. Від блакитної синиці відрізняється білим верхом голови і білим низом, від довгохвостої синиці – чорними смугами за очима, коротшим хвостом і темно-синім кольором темних частин тіла. Пісня – нетривале щебетання, що виконується на високих нотах та схоже на звук дзвоника – «ці-ці-цірррзь»; поклик – коротке або довге «тсіі-тсіі-де-де»!
На території України гніздиться на Західному Поліссі, трапляється зрідка на решті території країни, крім степової зони. На відміну від синиці блакитної синиця біла птах потайний, частину часу проводять в глибині густої рослинності. В Україні біла синиця збереглася тільки у важкодоступних для людини лісах в середній течії Прип’яті та Стоходу.
І от раптом – цвірінькає в Бердянську…
Фото М.Вершини
