«Мафія та… sentiments» – з тих вистав, на які хочеться повертатися. Фабула життєва, не зважаючи на нібито італійський контекст: бути другом і адвокатом мафіозі – справа не проста. А якщо ще закохатися в його доньку… О! Це вже пахне порохом!
Тож, ми вже вкотре понюхали порох, який дуже приперчив життя коханцю [Етьєну, грає Максим Ігнатьєв] доньки [Стефані, Яна Новицька] тата-мафіозі [Карлос, Максим Березнер].
Вистава пришвидшилась, Яна стала ще привабливішою та рішучішою у приборканні батька та вихованні коханця. Тож, конспектуємо.
Стефані та Етьєн, пролог:
“Я тебе кохаю. І це не дитячий каприз” – “І я тебе кохаю. І це не старечий маразм!”
Карлос, плани щодо доньки:
“Вона вийде заміж за того. Кого виберу я, і тоді, коли прийде час!”
Етьєн, заплутуючи сліди, які ведуть до коханки:
“Вона глуха. Тому вона нічого не чула. До того ж, вона німа. Тому вона нікому нічого не скаже. І це не дружина Джованні”.
Карлос, передчуваючи хвіст та крах:
“Це моя остання оборудка. І виходжу з бізнесу”
Етьєн, відчуваючи запах паленого:
“І чому я не покохав доньку якогось Ніколя Саркозі, а покохав доньку Карлоса Бандіні?”
Карлос – своєму охоронцю Альберту:
“Йди до магазину і купи там побільше ганчірок і миючи засоби. Тут таке буде…”
Карлос, сам собі:
“Як же тяжко вбити друга, якого стільки років знаєш…”
Карлос – Етьєну:
“Ми з тобою з однієї шкільної лави” – “З лави підсудних, оце точно!”
Карлос, у розпачі:
“Наді мною будуть сміятися. Мене викинуть із злочинного кола… Мене викинуть із Коза Ностри!”
Карлос, віддавши гроші не тули, куди треба:
“Буддист – це той сусіда, вдягнений у стилі секонд хенд?”
Сусіда, притискаючи до себе дипломат із мільйоном грошей:
“А мені по цимбалах! Мені цей дипломат подарувало провидіння”
Буддист – Карлосу:
“Ви жорстока людина! У наступному житті ви будете китайцем!”
Стефані – Карлосу, Карлос – Етьєну:
“Чао, папа!” – “Це ти?” – “Це я!” – “І що моя донька робила у твоїй спальні, Етьєне?!!”
Коспектувала Інеса АТАМАНЧУК, фото Миколи БАРИШЕВА
