1 квітня 1841 року народився педагогічний діяч Олександрівська, знаний у світі шахіст Євген Шабельський
Про відому історичну постать розповіла запорізька письменниця, журналістка, авторка блогу «UA HISTORY» Ганна Черкаська.
Євген народився у Красноставі Могильовської губернії, він був старшим сином командира резервного кавалерійського корпусу, генерала від кавалерії Івана Шабельського. Батько – великий землевласник Катеринославської губернії – володів землями на Дону, у Білорусі.
Дитинство Євгена пройшло у Донецькій області, у селі Шабельківка.
Закінчивши Пажеський корпус в Петербурзі, він служив у Кінногвардійському полку.
У 33 роки відставний гвардії штабс-ротмістр Євген Шабельський оселився в Олександрівську (нині Запоріжжя) на вулиці Троїцькій.
Євген Іванович, статський радник (цей чин давав потомственне дворянство, відповідав званню генерал-майора в армії и контр-адмірала на флоті), упродовж 13-ти років (1874-1887) був маршалом дворянства Олександрівського та Маріупольського повітів, членом повітової училищної ради.
Разом із педагогом бароном Миколою Корфом Євген Шабельський ревно опікувався освітою – був куратором училища в Гуляйполі, відвідував школи у найдальших селах, дбав не тільки про відкриття шкіл, підготовку підручників, але й про фаховість викладачів.
Одного разу під час негоди Євген Іванович упав із коня, одержав кілька травм, одна з яких призвела до сліпоти.
Ця обставина змусила Шабельського переїхати до маєтку Горезлі Могильовської губернії, де він повністю віддався грі в шахи.
Саме ця гра була великим захопленням Євгена Шабельського.
У 23 роки він навіть здійснив поїздку до Парижу, де побував у знаменитій кав`ярні шахістів «Режанс». Це було елітне місце зустрічей інтелектуалів та шахістів.
Він багато грав за листуванням, був учасником сеансу одночасної гри, проведеного першим офіційним чемпіоном світу Вільгельмом Стейніцем 7 лютого 1896 року в Москві.
Дізнавшись, що його партнер сліпий, Стейніц теж вирішив грати, не дивлячись на шахівницю. Першу партію виграв Шабельський, друга завершилася внічию.
До речі, шахи були захоплення багатьох представників родини Шабельських.
Родич Євгена Шабельського, Михайло (1848-1909, Харків) – військовий лікар, випускник Харківського університету, ініціював створення «Харківського товариства любителів шахової гри».
Михайло Олександрович Шабельський став першим переможцем у заочному турнірі (за листуванням), організованому петербурзьким «Шаховим журналом» у 1882-1885 рр.
Упокоївся 57-річний Євген Шабельський у своєму маєтку Горезлі 31 липня (12 серпня) 1898 року.
Однак в Олександрівську про нього не забули.
– Після від’їзду Щабельського з Олександрівська на сучасній перейменованій вулиці Троїцькій (у ті часи Троїцькій, потім Чекістів) постав будинок – пам’ятник Є. Шабельському у формі шахової фігури – тури. Вдячні запоріжці його не забули, – зазначає Ганна Черкаська.
У ті часи це був прибутковий будинок купця Біленького (у 2021 році офіційно внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України – авт.).
Власник надавав приміщення будинку в аренду.
Найвідомішй місцевий «квартирант» – олександрівське відділення «Русского для внешней торговли банка».
