Не переривається рух людей, які намагаються допомогти ближньому, безкоштовно та щиро.
Маючи вагому допомогу й від іноземних донаторів, гуманітарний центр «Завжди разом» за рік прийняв дитячий та дорослий одяг від десятків запорізьких родин. Минулого року багато хто їхав з дітками з нашого нескокійного міста. Тож, приносили не тільки дитячі та дорослі речі, а й іграшки та посуд…
Волонтери все сортують та за потреби видають відвідувачам гуманітарного центру. І, як не дивно, завжди можна щось знайти, потрібне. Потічок речей не кінчається.
Так, недавно коробочку одягу принесла Оксана – син-школяр виріс за ще неповне літо. І сама вона ВПО, і добре розуміє, що іноді не вистачає на необхідне, тож – ділиться. Вікторія привезла декілька пакетів: повернувшись додому з-за кордону, зрозуміла, що деякі речі вже з минулого, та, може, й ще потрібні комусь. Бо якісні, випрані, чистенькі. Олена зрозуміла, що дещо з її гардеробу втратило сенс. А це добрі жакетики та сукенки… І вони майже відразу знайшли нову хазяйку, яка виїхала з окупованого рідного міста, де працювала завучем у музичній школі, з однією валізкою… І, як добре, що є куди отримані речі носити, бо вона знову викладає музику, вже на новому місці… Трикотажні вироби вже не вперше прислала Маріанна – нові якісні речі знаходять собі господарів.
ТАК, можливо, це оманливе відчуття, бо все має колись скінчитися.
Та волонтери щиро вірять, що раніше скінчиться глобальне нещастя – війна.
А людяність, взаємна підтримка, зважене ставлення до матеріального та розуміння найціннішого, справжнього – залишаться і після війни.
А рух потрібних речей дає відчуття участі у сучасних світових трендах: розумного споживання речей та філософії скорочення відходів zero waste [щодо останнього – гуманітарний центр у процесі пропагування ідей переробки непотрібних речей на потрібні. Самі навчаться та нас навчать!].
Інеса АТАМАНЧУК, фото з архіву авторки