Цю книжку-казку написав письменник із Івано-Франківська Іван Андусяк
. Ось, з якою анотацією вона продається в Інтернеті:
«Коли стаються таємничі злочини, усі тварини з довколишніх будинків, ба навіть ті, що живуть на вулиці, неодмінно звертаються до морського свина – детектива Жерара. Однак він знаний ласун, тож береться за справи тільки за умови смачненького гонорару.
Разом із Жераром ти дізнаєшся, хто поцупив котячий сніданок, тікатимеш від голодних хижаків, з’ясуєш геть усе про невідоме страшидло, яке лякає добрих тварин, досліджуватимеш темні закапелки й боротимешся зі страхами, а найголовніше – навчишся миттю ловити зловмисників, застосовуючи дедукцію й логіку».
Свою думку про книгу висловили і журналісти телеграм-каналу Бердянського інформаційного порталу Brd24.cm:
«Як приємно бачити, що навіть дитячі письменники з інших куточків України, як-от з Івано-Франківщини, знають про наших бердянських бичків! У книзі Івана Андрусяка «Морськосвинський детектив» згадується ця смакота, що стає справжнім гастрономічним символом нашого краю. Це не просто риба, а справжній смак Азова, яким можна пишатися! Сумуємо і вже чекаємо дня, коли знову зможемо насолодитися місцевими морепродуктами».
Між іншим, мова про знаменитих бердянських рибок у книзі-казці заходить… буквально з перших рядків:
«Тимко й Степан – коти хоч куди. Хоч сюди коти, хоч туди коти – а покотяться. Ще б пак: обидва кругленькі, пухнасті й розбишакуваті.
А понад усе у світі люблять… бичків! Ні, звісно, не тих бичків, які з рогами, мукають і чемно пасуться в лузі. Такого бичка жоден кіт з’їсти не подужає. Коти шаліють від бичків бердянських – смачних, жирних, соковитих, які плавають собі зграйками в Азовському морі, аж доки втраплять у сіті рибалок. І котрі втрапили – тим уже пряма дорога до котячої миски.
Ото й наша історія починається з отаких двох бичків, яких тато виніс котам, щоб поснідали, просто надвір».
*
На фото:
Початок книги
Книга Івана Андусяка
