Німецький журналіст-фрілансер Бернхард Классен зустрівся у Запорізькому центрі журналістської солідарності НСЖУ з місцевими медійниками і розповів про мету свого візиту до нашого регіону, про те, що найбільш вразило його у прифронтових громадах, а також про відношення пересічних німців до росіян та російської агресії проти України.
Треба зазначити, що Бернхард Классен не вперше на Запоріжжі, а загалом працює в України вже десять років – з початку 2014-го, коли приїхав до нашої країни висвітлювати події Революції Гідності. Тоді, окрім Києва, відвідав міста Донецької та Луганської областей. Вже після повномасштабного вторгнення побував у багатьох гарячих точках – Бучі, Ізюмі, Херсоні, а також в Одесі, Ужгороді, прифронтових районах Запорізької області тощо. Свої репортажі публікує переважно у газеті «TAZ», а також в інших німецьких виданнях та на декількох сайтах.
До речі, за своїм першим фахом Бернхард є перекладачем з російської мови, але вже з 2014-го почав вивчати українську мову і зараз вільно спілкується українською.
Бернхард зазначив, що за останні вісім місяців, що перебуває в Україні, він вже втретє на Запоріжжі. Нещодавно разом із працівниками ДСНС Запорізької області побував у Гуляйполі – місті, яке постійно й нещадно обстрілюють росіяни.
– Я був у Гуляйполі 2018-го, – каже журналіст. – Тоді це було тихе спокійне мальовниче містечко. Зараз його просто неможливо впізнати. Те, що я побачив, – суцільний жах. Більше половини будинків зруйновано вщент, інші пошкоджено. З дванадцяти тисяч мешканців у місті залишилося не більше двох тисяч – переважно пенсіонерів. Я бачив очі цих людей. І окрім великого смутку, занепокоєння в них була й надія. Містяни були вдячні за допомогу працівникам ДСНС, волонтерам – за те, що про них не забувають.
Бернхард розповів, що одна літня жіночка, в якої він спитав, чому вона не їде у більш безпечне місце, у відповідь сказала дивовижну річь. “Я знаю, що багато українців наразі перебувають за кордоном, як біженці, – зауважила вона, – Так, вони у безпеці, але не мають того, що маю я – рідної домівки. А я маю своє улюблене Гуляйполе, де я народилася, жила, була щаслива. І де я хочу прожити до свого останнього дня…”
– Гуляйпільці розповіли мені про те, як щоночі спускаються у підвали, рятуючись від вибухів; про своїх близьких і знайомих, які загинули, та , попри все, про сподівання на краще, – каже німецький журналіст. – Коли ми прощалися, я знав, що невдовзі буду у безпечному місці, а вони залишаться під обстрілами і в будь-який момент можуть загинути. Це дуже сумно і боляче. Я обов’язково напишу про те, що побачив та почув у Гуляйполі. Бо мені важливо, щоб у Німеччині люди теж розуміли, що зараз коїться в Україні.
Бернхард зауважив, що останнім часом для пересічних німців тема війни в Україні вже відійшла на другий план, та й у газетах більше уваги приділяється загостренню воєнного конфлікту в Ізраїлі чи навіть майбутнім виборам у США. Але дуже важливо продовжувати розповідати правду про події в Україні. Бо Путін є загрозою не тільки для українців, а для всього цивілізованого світу. І про це не можна забувати.
За словами журналіста, з початку повномасштабної війни в Україні, йому особливо запам’яталась одна зустріч. Років вісім тому він у Німеччині якось познайомився з дівчиною з України – веселою, життєрадісною та дуже позитивною. Потім час від часу спілкувалися з нею телефоном. І ось у березні 2022 року Бернхард, перебуваючи у Києві, випадково зустрів цю дівчину і ледве впізнав. Вона мовчки стояла, дивилася на журналіста і плакала. А потім просто пішла.
– Це мене дуже вразило, – каже Бернхард. – Такі моменти, вони, як фото у тебе в голові. Неможливо забути це трагічне лице нещодавно такої жвавої, щасливої й усміхненої дівчини.
Ще одна тема, яка хвилює німецького журналіста – це атомна енергетика. Зокрема те, що відбувається зараз на ЗАЄС у тимчасово окупованому Енергодарі.
– Я багато років у себе в Німеччині займаюся темою атомної енергетики, – каже Бернхард. – Зараз ця тема теж актуальна. Особливо з урахуванням військових дій на території України, де діє чимало атомних станцій. І це потенційно дуже небезпечно. До того ж мені відомо, що деякі компанії Німеччини дуже активно співпрацювали з Росатомом. И продовжують співпрацювати. Тобто з одного боку – санкції, а з другого – співпраця. І про це треба говорити.
Напередодні другої річниці збройного захоплення і окупації ЗАЕС російськими військами журналіст зустрівся з міськім головою Енергодару Дмитром Орловим, який зміг виїхати з окупації и зараз мешкає у Запоріжжі.
– Поспілкувалися про ситуацію в окупованому Енергодарі, злочини окупантів на Запорізькій АЕС, ризики та загрози, які несе подальше перебування росіян на території міста-супутника найбільшої в Європі атомної станції, – каже очільник Енергодарської міської громади. – Сьогодні, як і раніше, нам неймовірно потрібна і важлива міжнародна підтримка наших друзів та колег, іноземних ЗМІ, політичних та громадських лідерів, розголос та постійне нагадування всьому світу про ядерну загрозу, яку своїми злочинними діями створюють окупанти на Запорізькій АЕС. Щиро вдячний Бернхарду Классену за його надважливу роботу, постійну підтримку України, за професіоналізм та сміливість, а також – окремо – за досконале знання української мови!
Бернхард Классен також розповів, як за два роки повномасштабної війни в Україні змінилося ставлення до росіян в Німеччині. Виявилося, що це питання дуже неоднозначне. До самого московського диктатора Путіна – переважно вкрай негативне ставлення. А ось до пересічних росіян – по-різному. Багато з них, хто вже давно мешкає у Німеччині, інтегрувались у суспільство. Інше ставлення до тих, хто нещодавно приїхав. Особливо помітно протистояння між росіянами та біженцями з України. Українці навіть відмовляються від допомоги, яку їм пропонують деякі росіяни – не хочуть мати з ними нічого спільного.
Матеріали, які останнім часом зібрав Бернхард на Запоріжжі, та фотографії, які він зробив, будуть опубліковані у німецьких виданнях. Також у себе на батьківщині журналіст планує провести зустрічі зі своїми співвітчизниками та розповісти їм про свої враження від побаченого в Україні, яка мужньо продовжує протистояти російській агресії і відстоювати свою незалежність.
Світлана ШКАРУПА
Фото авторки з відкритих джерел
