Запорізький обласний історико-краєзнавчий музей імені Я.П. Новицького шостого серпня прийняв у своєму просторі мистецько-краєзнавчий захід «Єднаємось на СПАСА – шануймо край свій та Україну!» – присвяту 220-річчю села Осипенко. Свято Яблучного Спаса, яке з давніх давен відзначається шостого серпня, особливе для мешканців села Осипенко, адже саме ця дата вважається днем заснування села [історична його назва – Новоспасівка].
Душею і натхненником святкування став директор Осипенківського народного краєзнавчого музею Олег Будяк за активної підтримки начальника Осипенківської сільської військової адміністрації Олега Агейкіна, очільниці ЗОІКМ Вікторії Водоп’ян. Привітали колег перша заступниця Бердянської райдержадміністрації Ірина Півень, науковиця Людмила Даниленко [Київ].
В цей день було презетовано музейно-мистецький простір «Збереження ідентичності й спадку Надазов’я і степу за Порогами». Це командний проєкт, підтриманий усіма учасниками заходу. Представлено експозиційний простір громад Бердянщини і культурного наповнення їхнього життя та перспектив відновлення після деокупації – Осипенківської, Софіївської, Андріївської, Берестівської й ін.
“Були часи, коли всі дороги до Новоспасівки вели, спочатку історії своєї – слободи, пізніше – до станиці козаків-азовців, де двічі-тричі на рік, коли основні роботи безупинного аграрного циклу завершувалися, відбувались багатолюдні й кількаденні ярмарки, до храмових свят приурочені – на Спаса і на Покрову – ярмаркувала Новоспасівка завзято, гарно і з розмахом. Село нині перебуває в окупації, але живе в наших серцях”, – розповів Олег Будяк.
У цей день в музеї згадували багату історію краю, доторкнулися до культурної спадщини степу Надазовського і за порогами. Почули живе слово митців і краєзнавців. Поринули в атмосферу свята Спаса. Єдналися у вірі, пам’яті та любові до України. Бо попри війну – ми разом. Попри тимчасову окупацію – ми пам’ятаємо і тримаємося за своє. Бо наш край – у серці. А серце – з Україною. На подію завітали колеги-історики, музейники.
До традицій Спаса привернув увагу присутніх виступ молоді з Софіївки Бердянського району, який підготувала Валентина Самовол: мова йшла про Яблуневий спас як свято врожаю та вдячності до природи. Діти пригостили гостей яблуками.
Презентована експозиція «Відновлена спадщина» [пам’ятки історії і культури тимчасово окупованих районів Запорізької області – старожитності побуту XIX-XX століть] та «Архітектура наших ТО громад Бердянщини й ін. районів Запоріжжя» [це художні роботи Костянтина Антонця, виконані за власними дослідженнями на місцях, фотофіксація пам’яток у 2010-2021 рр.]
Привітала присутніх Ірина Кособок, наукова співробітниця Пологівського районного краєзнавчого музею. Пані Ірина розповіла про рідну Пологівщину, нагадавши, що саме там був знайдений найдавніший символ влади, який будь-коли зустрічався на теренах України… [цей статусний посох, предмет археологічних досліджень та публікацій, ми бачили у музеї – до окупації Полог]. А місцеві поклади білої глини стали натхненням для творчої родини Нагурних. Тож вироби майстерні «Добра глина» dobraglina.com.ua стали й експонатами виставки, й посудом, в якому подавали фрукти.
“І хоча наразі пологівчани розкидані зараз по всьому світу, Свято Преображення господнього, Яблуневого Спаса нас поєднало”, – сказала пані Ірина.
Виступ Карини Бойко, художниці та поетки, відбувся в оточенні робіт учнів Запорізької школи мистецтв №1 [викладачі К.Бойко та С.Бірюкова]. Карина читала вірші, написані за роки великої війни, які поєднували емоції учасників та надію: “Життя іде: в щілиночках фіранок яскравий синьо-жовтий сонця стяг”…
Ірина Півень передала в дар новоствореному Простору декілька старовинних домотканих рушників і виробів з кераміки XIX-початку XX сторіч, які також були представлені в експозиції і прикрашали захід.
Ірина Соболева – краєзнавиця, вдова воїна, виконала дві авторські балади на тему війни. Пані Ірина передала новоствореному простору колекцію старожитностей.
Мав виступ вокальний ансамбль #Суголосся, яким керує Анастасія Підварська.
Керівниця ГО простір ментального відновлення «Характерниці» Анна Язиніна разом із психологинею Юлією Парнук провели майстер-клас з виготовлення букетів-оберегів.
“Під час майстерки кожен згадував щось своє – які трави ростуть в місцевості, яку довелось вимушено залишити чи як ми використовували ці трави в дитинстві. Ці спогади виникали гармонійно і щемно”, – поділилася враженнями психологиня Юлія Парнук.
А керівниця Балківського музею Олена Миргородська, одна з співорганізаторок святкування, висловила впевненість, що “після пережитого ми більше не будемо крапками на карті. І коли настануть перемога і мир, ми станемо однієї великою громадою, будемо їздити одне до одного, пишатися роботою та здобутками кожного. І це стане відродженням нашої великої держави”…
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК, фото учасників події
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
