“Колись Запорізька Міська Рада прийняла рішення про облаштування вечірнього ринку для селян, – розповіла Анна Гнилицька, яка переїхала до Запорізької області ще до повномасштабного вторгнення та, щоб вижити на новому місці, вирощує ягоди та овочі. – Власне, ринок не був суто вечірнім. Він функціонував з ранку до вечора. Ринок у дуже зручному місці: люди проходили повз, коли забирали дітлахів зі школи, коли йшли з зупинки маршрутки після роботи, коли виходили на прогулянку ввечері. І завжди могли купити свіжі овочі, фрукти, ягоди…, а не чекали вихідних, щоб купити продукти на весь тиждень наперед…”
Прилавки для торгівлі були компактно та зручно обладнані на вулиці Ентузіастів на Бабурці, там можна було купити і фрукти, і овочі, та й молочні продукти. Торгували тут переважно люди із сіл Правого берега, із Запорізького району. Найсмачніший козячий сир привозив господар козиної ферми з Лисогірки…
”Розумне рішення? Й доречне, – продовжує пані Анна. – І, здається, це був єдиний саме зручний ринок на шляху людей, а не десь по околицях. Саме офіційний ринок, а не стометрівки, які організовують люди у зручних місцях, але не облаштовані прилавками, які розганяють місцева поліція й ще якась служба міста. І це був ЄДИНИЙ ринок в Запоріжжі, якій фукнкціонував протягом всього дня. Хтось на ньому торгував протягом всього дня, хтось, як я, приїжджав на вечір, хтось, навпаки, зранку – кому як було зручніше.
Чому був, спитаєте ви? Тому що Запорізька міська рада прийняла рішення про ліквідацію цього ринку. Дуже вчасне рішення… Бо під час повномасштабного вторгнення залишити людей без робочого місця – це саме те, чого не вистачає нам.
“Ми писали колективного листа до мера міста. Риночники їздили на зустріч з мером. Але доводи людей ніхто не став слухати. Ні, звісно, мер запросив на цю зустріч директорів інших ринків з того району. Але! Ті ринки працюють лише у вихідні з ранку. Дуже зручно, хочу вам сказати…
А ще мер міста Запоріжжя сказав, що якщо ми будемо порушувати це рішення й організуємо стихійну торгівлю, то наш товар будуть вилучати й передавати у ЗСУ. Реально!? Ви будете вилучати в мене мою власність без рішення суду!? А потім турбуватися про ЗСУ від свого імені за мій рахунок? А може краще дати можливість людям заробити й самим потурбуватися про ЗСУ!?
Я не знаю, що мені робити в цій ситуації … Я в розпачі. І не тільки я”.
“На фото саме той невеличкий, але дуже зручний Козацькій ринок. Фото пустого місця – тут стояв прилавок, за яким торгувала я“, – Анна Гнилицька.
Підготувала Інеса АТАМАНЧУК
