Повномасштабне вторгнення рф призвело до величезних втрат у системі охорони здоров’я України. Проте, незважаючи на складнощі, у профільному міністерстві кажуть, що система продовжує працювати. Ба більше, продовжується її реформування і наближення до європейських стандартів, яке тісно пов’язане з цифровізацією багатьох процесів. Зокрема, на 2023 рік заплановано більше ста проєктів із цифровізації.
Проте далеко не всі українці готові сприймати зміни під час повномасштабної війни. Загальна знервованість та дезінформаційні операції ворога призводять до палких дискусій та незадоволення через деякий брак офіційної та об’єктивної інформації. Тому «МИГ» вирішив зробити серію роз’яснювальних міні-інтерв’ю, які погодилася дати заступниця міністра охорони здоров’я із цифрового розвитку Марія Карчевич.
Пані Марія розповість про відмову від бюрократії під час військово-лікарської комісії й реабілітації, електронний кабінет пацієнта в застосунку «Дія», євроінтеграційні реформи у сфері охорони здоров’я.
Темою сьогоднішньої бесіди стало нещодавнє введення електронного рецепта, яке викликало багато словесних баталій, а також забезпечення медичною допомогою на деокупованих територіях, де зруйновані медичні заклади.
– Ще раз про електронні рецепти: що змінилося для громадян (пояснення для осіб похилого віку, які не розбираються в тонкощах держави в смартфоні)
– Передусім слід зазначити, що МОЗ не розширював перелік рецептурних препаратів та не робив усі ліки рецептурними, а ввів на рецептурні препарати додатковий цифровий інструмент – електронний рецепт. Паперовий рецепт, який діяв на рецептурні препарати, діятиме й надалі.
При цьому пацієнт зможе сам обрати, який тип рецепта для нього буде зручнішим – електронний чи паперовий.
Як і раніше, залишаються виключення для регіонів, де йдуть бойові дії, а також на придбання ліків волонтерами для потреб медичного фронту.
Якими б звичними та безпечними не здавалися рецептурні ліки, їх застосування несе підвищений ризик. Неправильне вживання цих ліків може спричинити виникнення серйозних побічних ефектів, викликати залежність чи нести ризик зловживання.
– Якщо у пацієнта немає змоги потрапити на прийом до лікаря, щоби той виписав рецепт?
– У будь-якому випадку при погіршенні самопочуття необхідно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою до медзакладу чи проконсультуватися з лікарем доступними засобами зв’язку.
Рецепт може виписати лікар будь-якої спеціальності державного чи приватного медичного закладу, а також лікар-ФОП.
Декларація з сімейним лікарем – не потрібна. Тож пацієнти, які ще не мають сімейного лікаря, зможуть отримати рецепт на ліки і в будь-якого іншого лікаря.
При невідкладних станах чи в ургентних ситуаціях загострення особливо важливо це робити. Якщо такої можливості немає, варто звернутися до чергового лікаря або викликати швидку.
До того ж є лікарі, для прийому яких вам не знадобиться направлення від сімейного лікаря (наприклад, гінеколога, стоматолога або ж лікаря, у якого під наглядом перебуває пацієнт із хронічними захворюваннями).
У сільській віддаленій місцевості, де обмежений доступ до лікарів, паперовий рецепт на рецептурні ліки може виписати фельдшер.
Також з впровадженням електронного рецепта з’явилася додаткова можливість дистанційної виписки рецептів.
– А коли ліки пацієнт приймає тривалий час, йому щоразу за рецептом звертатися до лікаря? До речі, впродовж якого терміну рецепт дійсний?
– Рецепт дійсний впродовж 30 днів!
На відміну від звичайного паперового рецепта, електронний рецепт суттєво спрощує повторне призначення ліків.
При хронічних захворюваннях, у разі тривалого лікування або, наприклад, у випадку рецидивуючих захворювань лікар зможе виписати рецепт дистанційно.
Для цього варто проговорити таку можливість з лікарем, а у разі необхідності – сконтактувати з лікарем в узгодженому форматі. При цьому ви лише отримаєте СМС з номером рецепта та кодом його погашення, який треба повідомити фармацевту в аптеці.
Ефективна комунікація пацієнта з лікарем – запорука успішного лікування, адже лікар не лише зможе виписати вам рецепт на ліки дистанційно, але і при кожному такому контакті відстежувати динаміку вашого лікування.
– Як організовується лікування та забезпечення медичною допомогою на територіях, що були деокуповані, але там зруйновані медичні заклади?
– Наприклад, одразу після деокупації Херсонщини сформовані бригади екстреної медицини та медицини катастроф виїхали туди працювати. Вони щоденно з Херсона їздили в населені пункти, зокрема, мова іде про Кочубеївську, Високопільську, Нововоронцовську, Новоолександрівську, Великоолександрівську громади. Основна мета була – надання екстреної медичної допомоги, поки не відновляться спроможності сфери охорони здоров’я на місцях.
Також було проведене рекогностування для оцінки та закриття першочергових потреб на деокупованих територіях.
Або ж чи не щодня бригади Миколаївської обласної Е(Ш)МД транспортують як дорослих, так дітей з Херсонщини.
Транспортування дітей відбувається «човниковим» шляхом, як ми його називаємо: коли бригади Е(Ш)МД Херсонської області доправляють їх до кордону Миколаївської області, а ті – до кордону Дніпропетровської і так далі, аж поки дитина не потрапляє до спеціалізованих закладів на зразок Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охмадит», де надається допомога найкращого рівня, який може бути представлений у державі», – як розповідав головний лікар Миколаївського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Самойлов.
Зараз багато дітей з мінно-вибуховими травмами, осколковими пораненнями, ампутованими кінцівками та важкими опіками. Не так давно транспортували дев’ятерічного хлопця з Херсона з ампутованою рукою – травма від розірваної міни. Авто, в якому він їхав з сім’єю, підірвалося. Доправили його до Києва через злагоджену роботу Херсонської, Миколаївської, Кропивницької, Черкаської, врешті, Київської структур екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Херсонці – молодці!
Є виклики, для відповіді на яких ми гуртуємося і відповідаємо!
Далі буде
“МИГ” висловлює подяку Надії Тисячній за допомогу у підготовці цього матеріалу
