Слідчий комітет Російської Федерації 10 березня 2023 року заявив про засудження за повністю сфабрикованими звинуваченнями до 13-ти років ув’язнення українського правозахисника і військовослужбовця Максима Буткевича, який потрапив у полон до росіян влітку минулого року під час бойових дій у Луганській області. Разом із ним засудили також двох інших українських полонених – Віктора Похозея та Владислава Шеля – до 8,5 і 18,5 років відповідно.
Максим Буткевич – український правозахисник і журналіст, співзасновник Проєкту “Без Кордонів”, спрямованого на допомогу шукачам притулку та українським переселенцям і протидії мові ворожнечі, співзасновник Центру прав людини ZMINA і Громадського радіо, а до того він працював у низці українських та міжнародних медіа.
Максим вступив до лав Збройних сил України у березні 2022 року, а в полон потрапив у червні в районі тимчасово окупованих Золотого і Гірського на Луганщині. За даними Слідкому РФ, так званий “Верховний суд ЛНР” визнав Максима Буткевича винним у начебто жорстокому поводженню з цивільним населенням і застосуванні у збройному конфлікті заборонених методів, замаху на вбивство загальнонебезпечним способом, а також умисному пошкодженні чужого майна: нібито він 4 червня 2022 року вистрелив із гранатомета по під’їзду житлового будинку у Сєвєродонецьку Луганської області.
Про жодні докази у цій явно сфабрикованій справі наразі невідомо, окрім того, що росіяни зняли на відео постановочне «зізнання» полоненого. При цьому, за нашими даними, підрозділ «Берлінго», до складу якого належить Максим Буткевич, не дислокувався і не брав участь у бойових діях на території Сєвєродонецька.
Варто зазначити, що аж до цього моменту не було відомо про будь-які звинувачення, висунуті військовополоненому Максимові Буткевичу, що цілковито унеможливлювало залучення ним захисника і доступ до справедливого суду. Адекватного моніторингу умов його утримання та з’ясування обставин поводження із ним, зокрема, з боку міжнародних організацій проведено не було у зв’язку із тим, що Росія чинить спротив допуску незалежних спостерігачів до місць несвободи, які вона створює на окупованих територіях. Водночас низка російських пропагандистських медіа публікували явно неправдиві матеріали про Максима Буткевича, приписуючи правозахиснику заяви, яких він ніколи не робив, і погляди, протилежні до тих, які він декларував.
Все це свідчить про навмисне фабрикування справи з боку росіян, ймовірно, для створення образу українських військових як воєнних злочинців. Українські журналісти та Український кризовий медіа-центр засуджує. практику Росії щодо використання військовополонених для пропаганди, вимагає. припинити незаконне переслідування і допустити до обміну військовополоненими Максима Буткевича, а також інших українських військовополонених. . Російська Федерація має допустити міжнародних спостерігачів до військовополонених і цивільних заручників для моніторингу умов утримання та запобігання жорстокому поводженню з ними та іншого порушення їхніх прав.
Організації-підписанти закликають Президента України, Міністерство закордонних справ України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини продовжити здійснювати тиск на Російську Федерацію для негайного звільнення всіх громадян, які незаконно ув’язнені окупаційним режимом, а міжнародне співтовариство – до посилення санкційного тиску на Росію за порушення нею міжнародного гуманітарного права та прав людини.
Організації-підписанти: Центр прав людини ZMINA Проєкт “Без Кордонів” Громадське радіо ХОФ “Громадська Альтернатива” Освітній дім прав людини – Чернігів Ассоциация “Сiч” – Франция Медійна ініціатива за права людини Український кризовий медіа центр ГО “Жінки в медіа” Кримська правозахисна група Free Belarus Center Євразійська асоціація зменшення шкоди Антиавторитарна волонтерська мережа “Колективи солідарності” Громадська організація «Інсайт» ГО “Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу” ГО Інтерньюз-Україна Українська гільдія режисерів
Індивідуальні підписанти: Анастасія Москвичова, журналістка і громадська активістка; Ірина Думич, правозахисниця, громадська активістка; Ліза Кузьменко, голова ГО “Жінки в медіа”, членкиня Комісії з журналістської етики; Ганна Довбах, громадська активістка, психолог і культуролог; Каріна Шульте, громадська активістка; Юлія Котляр, IT; Оксана Дутчак, дослідниця; Артем Чапай, письменник; Тетяна Ігнатенко, журналістка і громадська активістка; Володимир Кузнецов, художник; Мирослава Барчук, журналістка; Яна Салахова, громадська активістка; Олена Шевченко, голова ГО «Інсайт»; Маргарита Тарасова, правозахисниця; Тетяна Терен, журналістка, виконавча директорка Українського ПЕН; Сергій Мовчан, активіст; Олександра Бінерт, голова правління “Альянсу українських організацій” – Німеччина; Сергій Буров, директор Освітнього дому прав людини – Чернігів; Ольга Пішель, громадська активістка.
Оригінал статті – на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/zvilnyty-butkevycha
