Правозахисник і військовослужбовець Збройних сил України Максим Буткевич перебуває в тимчасово окупованому місті Красний Луч [Хрустальний] на Луганщині. З 22 серпня 2023 року, після засідання апеляційного суду в Москві, про його місце перебування нічого не було відомо.
Про це виданню ZMINA повідомив батько полоненого Олександр Буткевич.
Максим Буткевич, СІЗО-1 у Луганську, так званий суд, 22.08.23
За словами батька правозахисника, після тримісячного мовчання Федеральна служба виконання покарань РФ відповіла адвокату Леоніду Соловйову про місце перебування Максима Буткевича.
Згідно з відповіддю, правозахисник “відбуває міру кримінального покарання у ВК-2”, яка розташована в м. Вахрушеве [укр. Боково-Хрустальне, підпорядковане міській раді м. Красний Луч / Хрустальний].
Раніше ZMINA писала, що після засідання апеляційного суду в Москві, яке відбулося 22 серпня 2023 року, місце перебування полоненого правозахисника, журналіста та військовослужбовця Максима Буткевича було невідоме.
Нагадаємо, в серпні цього року в Москві перший апеляційний суд загальної юрисдикції розглянув апеляцію на “вирок” українському правозахиснику та військовому Максиму Буткевичу, якого так званий суд “ЛНР” засудив до 13 років колонії суворого режиму. Суд залишив “вирок” чинним, однак ухвалив зарахувати до терміну ув’язнення фактичний час тримання під вартою з 19 серпня 2022 року.
10 березня 2023 року окупаційний “суд” у Луганській області призначив правозахиснику та військовому Максиму Буткевичу 13 років колонії за те, що він нібито, перебуваючи в Сєвєродонецьку, поранив двох жінок, вистріливши з гранатомета в під’їзд житлового будинку.
Зі свого боку українські правозахисники закликали світову спільноту продовжувати тиск на Російську Федерацію для звільнення Максима Буткевича та всіх несправедливо ув’язнених українських військових та цивільних громадян, а також закликали українську владу розслідувати цей злочин, а міжнародну спільноту – ввести персональні санкції проти всіх, хто причетний до фабрикації справи проти Максима Буткевича.
Максим Буткевич понад 20 років присвятив правозахисній діяльності. Був співзасновником та координатором проєкту “Без кордонів”. Протягом багатьох років виступав одним з організаторів та модератором показів і подій міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Входив до Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України. Був тренером мережі Будинків прав людини.
У 2019–2021 роках – безпосередній учасник і координатор впровадження системи моніторингу та швидкого реагування на порушення прав людини в Україні ReAct, Альянс громадського здоров’я, а після впровадження системи – консультант.
Виступав з лекціями про права людини, мову ворожнечі для журналістів, активістів, працівників МВС та владних структур в Україні та в інших країнах на запрошення.
Працював в офісі Управління Верховного комісара в справах біженців ООН в Україні.
Буткевич вступив до лав ЗСУ в березні 2022 року. Потрапив до російського полону в червні 2022-го.
Його батько Олександр Буткевич одразу казав, що Росія збирається влаштувати показове судилище над сином. Буткевича під час фейкового процесу називали “нацистом” і приписали йому слова журналіста видання “Український тиждень” Богдана Буткевича, сказані 2014 року, про те, що на Донбасі “півтора мільйона зайвих людей”.
