Запорізький благодійний фонд “Єдність за майбутнє” провів власне дослідження щодо працевлаштування жінок в умовах війни. Респондентками стали мешканки Запорізької, Харківської та Донецької областей, які з початку повномасштабного вторгнення зверталися по грошову допомогу до фонду.
Дослідження проводилося на основі телефонних інтерв’ю та анкетування. Загальна кількість опитаних склала 1344 особи віком від 20 до 70 (та старше) років.
Соціально-демографічні особливості жінок, які звертаються по допомогу
Дослідження виявило, що жінки, які звернулися по грошову допомогу до благодійного Фонду он-лайн, загалом освічені. Зокрема 54% з них мають вищу освіту різного рівня: 26,8% – повну вищу освіту (це найбільша група у виборці), ще 20,1% – неповну вищу, 7,1% – бакалаври.
Також 31,2% мають повну середню освіту.
Найбільшу групу серед жінок 60 років і старше складають жінки з вищою освітою (38,5%).
За типом зайнятості (в даний час або до звільнення) серед осіб, що звернулися за допомогою, кваліфікованих робітників – 14,7%; жінок у декретній відпустці – 11,5%, спеціалістів гуманітарної сфери – 10,6%.
Багато жінок, які звернулися по допомогу, мають великі родини (52,5%), тобто живуть у сім’ї з 5 осіб та більше. В той же час серед жінок старше 60 років більшість одинокі (близько 60%).
Із загальної кількості опитаних 54,2% – внутрішньо переміщені особи, 37,7% – місцеві та 8,1% – ті, хто повернулись до дому.
Інвалідність мають 5,2% респонденток.
Причини втрати роботи Серед опитаних жінок, які не працюють, 23,5% знаходяться у декреті. З них 37,5% не планують працевлаштування і лише 17,3 – планують.
Інші причини втрати роботи:
• закриття підприємства – 12,6%;
• догляд за дитиною або особою з інвалідністю – 11,8%;
• призупинення роботи підприємства на час війни, але договір не розірвано, проте зарплата не виплачується – 9,9%;
• відсутність робочих місць в громаді проживання – 9,6%;
• переїзд родини – 8,9%;
• призупинення дії трудового договору – 6,5 %;
• відбулося скорочення штату – 3,5%;
• вихід на пенсію – 3,9%;
• переїзд підприємства – 2,7%;
• інше – близько 7%.
Зайнятість та бажання повернутися до роботи
Серед жінок, які звернулися по допомогу, непрацевлаштованих значною мірою більше, ніж працевлаштованих – відповідно 77,4% та 22,6%.
Також серед респонтенток, які не працюють від одного до 14 місяців, 70% планують працевлаштуватися; які не працюють більше, ніж 14 місяців, 65% не планують працевлаштуватися.
Дослідницька група зазначає, що для працюючих жінок, заробітна платня яких замала для задоволення навіть базових потреб сім’ї, дійсно необхідні програми грошової допомоги. Важливо, щоб ці жінки зберегли свою соціальну інтеграцію, життєву активність. Тож грошова допомога необхідна їм для подолання найважчих викликів, а далі, за кращих умов, вони «підуть» самі.
Війна призвела до часткового руйнування ринку труда, значних змін у його структурі. Зменшились потреби у працівницях в одних сферах та підвищилися в інших. Дослідження засвідчили, що 66,9% жінок, що шукають роботу, втратили попередню саме у зв’язку із війною.
Фахівці також зазначають, що втрата роботи на тривалий термін (півроку та більше) має значні наслідки для людини. З’являються соціальні страхи, частково
втрачаються робочі навички, а в деяких сферах змінюється зміст та умови труда.
Підготувала Світлана ШКАРУПА
