"Повітова Україна" – новий етап децентралізації

"Повітова Україна" – новий етап децентралізації

Адміністративно-територіальна реформа, тісно пов’язана з децентралізацією фінансів та повноважень, впевнено йде вперед, незважаючи на передвиборчі протуберанці. Держслужбовці, представники об’єднаних територіальних громад [ОТГ], фахівці, переконавшись у ефективності механізмів, створених на базовому рівні громад, працюють над наступним етапом перетворень на вищому, субрегіональному рівні.

Про дорожню карту цих перетворень днями йшлося на засіданні «круглого столу» в ОДА, на якому були присутні обласні управлінці, голови ОТГ і територій, радники Запорізького центру розвитку місцевого самоврядування, а також представники Центрального офісу реформ при Мінрегіоні [Програма U-LEAD з Європою] – експерт Юрій Ганущак та координатор Іван Лукеря.

Від спроможності громад до концентрації мізків задля гармонійного розвитку

Заступник голови ЗОДА, керівник апарату Зінаїда Бойко сповістила, що область займає у всеукраїнському децентралізаційному рейтингу почесне друге місце. Створено 52 громади з запланованих 76, ОТГ присутні в кожному з 20-ти районів, а три повністю вкриті громадами.

Громади ефективно використовують можливості реформи децентралізації. Реалізується багато проектів. Сьогодні ми з вами обговорюємо новий етап реформи місцевого самоврядування на найближчі три роки, — зазначила Зінаїда Бойко.

Тема для запорізьких чиновників не нова. «МИГ» сповіщав, що в червні минулого року у Мелітополі відбулася Міжрегіональна конференція «Децентралізація в дії: місце районів у новій системі адміністративно-територіального устрою України», на якій пан Юрій Ганущак розповів, що органи влади районного рівня втрачають підвалини свого існування, а подекуди гальмують децентралізаційні процеси. І представив модель, що має прийти їм на зміну.

Кількість населених пунктів усіх типів в Україні становить 27409 одиниць у 24-х областях. Ці цифри залишаються незмінними. Але замість 11517-ти міських, селищних і сільських рад буде створено 1300-1400 громад. А кількість районів зменшиться з 488-и до 95-105-ти.

Ключові смисли майбутнього устрою у нинішній моделі виглядають так:

Громада – економічна спроможність, доступні доступність усіх соціально значущих послуг у закладах і установах [базовий рівень]

Район [повіт]– ефективне державне управління [субрегіональний рівень]

Регіон – місце концентрації мізків, що забезпечують гармонійний розвиток, подолання депресивності й створення доданої вартості [регіональний рівень].

Другий етап буде важким. Бо місія важлива

Наразі в Україні створено близько тисячі ОТГ, при тому 850 із них самостійно приймали рішення про об’єднання та у бажаних мешканцями межах.

Кількість населення у створюваних на засадах добровільності ОТГ нерідко була меншою за п’ять тисяч [один із показників економічно спроможної громади], – розповідає експерт Центрального офісу реформ при Мінрегіоні Юрій Ганущак. – Але держава сказала: “Експериментуйте!”. Третина з них виборсалися і благополучно існують”.

Загалом більша частина створених у 2015-2018 роках громад довела ефективність децентралізації. З цим в Україні вже не сперечається жодна політична сила.

Іван Лукеря та Юрій Ганущак

Координатор Центрального офісу реформ при Мінрегіоні Іван Лукеря додав, що й серед громадян обізнаність про децентралізацію склала 80 відсотків, однозначно схвалюють її 58 відсотків. Найближче завдання –  завершити формування базового рівня й перейти у 2020 році до наступного, субрегіонального. Який потрібно впровадити якісно, аби не червоніти перед нащадками.

Перший рівень був найлегшим, – попереджає пан Ганущак. – Наступний етап буде складнішим – перш за все, у психологічному плані. Бо за субрегіональним рівнем – окрема місія. Буде перерозподіл відповідальності, який вимагає змін у стилі управління.

На рівні району не буде політичних, представницьких повноважень, і не надаватимуться соціальні чи адміністративні послуги – все це перейшло у громади. Тому немає жодного сенсу волати, що дідусю чи бабці важко буде доїхати до райцентру – вони взагалі можуть не знати, де він знаходиться, бо в цьому не буде потреби. А якщо вона таки виникне, то чиновники поїдуть до мешканців, а не навпаки”.

“Доїхати конем з краю до центру й повернутися за день”

За словами Юрія Ганущака, район – найбільш перспективний рівень для здійснення державних функцій. І саме там розташовуватимуться територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади – прокуратура, поліція, інспекції [податкова, екологічна та інші].

До речі, замість слова «район», введеного радянською владою у 1923 році, аби витіснити з пам’яті питомо українську термінологію, пропонується закріпити в Конституції слово «повіт».

Принцип формування районів запозичений  з давнього досвіду – щоб до адміністративного центру можна було конем доїхати від крайньої точки і назад Перші згадки про таку організацію влади походять з часів Римської імперії, і вона показала себе ефективною в пізніші періоди і на різних теренах.

Наприклад, субрегіональний рівень у деяких країнах ЄС представлений так:

  • Франція – 96 департаментів;
  • Італія – 103 провінції;
  • Іспанія – 50 провінцій;
  • Великобританія – 36 графств;
  • Польща – 373 повіти.

Планується формувати райони [чи українські повіти] у містах, де не менше 50 тисяч населення, які знаходяться більш ніж за 30 км від обласного центру і матимуть визначену зону впливу 60 км. Район охоплюватиме не менше як 150 тисяч населення.

За словами пана Ганущака, цифра у 50 тисяч обрана тому, що у містах з такою кількістю населення зазвичай є конкурентні виші і достатньо розвинений бізнес, на базі яких можлива селекція і виховання кадрів – майбутній золотий фонд України.

А кадрів знадобиться чимало, бо на субрегіональному рівні відбуватиметься перевірка безлічі рішень, що приймаються в ОТГ, на відповідність законодавству та Конституції України.

Починаємо звикати: на Запоріжжі буде п’ять чи шість об’єднаних районів

За інформацією Управління містобудування та архітектури ЗОДА, на засіданні робочої групи 18 грудня минулого року були винесені на обговорення два проекти адміністративно-територіального устрою. Відповідно до моделі, запропонованої Мінрегіоном, на території області пропонується створити на базовому рівні 37 ОТГ та на субрегіональному рівні – п’ять районів.

Експертами Запорізької області за ініціативами, що надійшли з територій, розроблено альтернативну модель: для створення базового рівня взяти за основу чинний перспективний план формування території громад та створити шість об’єднаних районів.

“Пропозиції, які надійшли від ОТГ щодо формування районів, в більшості співпадають із запланованими межами. Більше дискусій — навколо адміністративного центру «Василівка — Енергодар — Дніпрорудний» і «Пологи — Токмак«, — пояснила заступник начальника управління містобудування та архітектури Запорізької ОДА, начальник відділу адміністративного територіального устрою Олеся Пасько. — Необхідно звернути увагу й на щільність населення. У деяких районах вона завелика, і в інших — навпаки.

Тож просимо зробити виняток для Запорізької області і створити район з чисельністю менше 150 тисяч. Також просимо підтримати Токмак як географічний центр, тому що він розташований географічно в центрі Запорізької області”.

Засідання робочої групи триватимуть.

Насамкінець треба зазначити, що виборів до районних рад у 2020 році, ймовірно, не буде. РДА працюватимуть до жовтня 2020 року. Аби попередньо перевірити пропоновану систему на дієвість, з 1 січня 2020 року в окремих областях планується запустити «пілоти».

Ганна Чуприна, фото з сайту Запорізького центру розвитку місцевого самоврядування та  автора

 

(Visited 85 times, 1 visits today)
Оставить комментарий

Отправить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *