У січні українці отримали перші платіжки за доставку (розподіл) газу в 2023 році. І порівняно з груднем минулого року суми в цих квитанціях можуть суттєво змінитися в ту чи іншу сторону. Однак пов’язано це не зі зміною тарифу на розподіл, а з методикою нарахування самої плати за доставку.
Із 1 січня 2023 року щомісячну плату за доставку газу розраховують, ґрунтуючись уже на нових даних споживання, тобто за попередній газовий рік.
Газовим роком називається період з 1 жовтня одного року по 30 вересня наступного.
Тобто для обрахування щомісячного платежу за розподіл газу на 2023 рік рахують кількість спожитих кубів газу з 1 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року.
Торік споживачі платили за розподіл по формулі: щомісячна плата за доставку = тариф облгазу * (куби за період з 1 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року) / 12.
А 2023 року формула враховує вже інші дані споживання газу: щомісячна плата за доставку = тариф облгазу * (куби за період з 1 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року) / 12.
Тож ті споживачі, які за період з 1 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року зменшили своє споживання газу у порівнянні з попереднім газовим роком, тепер платитимуть за розподіл менше.
Хто ж навпаки спалив більше, побачить у платіжках і більші цифри.
При цьому зауважимо, що сам тариф на розподіл під час війни не змінюється!
Чинні тарифи залишаються актуальними принаймні до завершення війни.
Нагадаємо, що для різних облгазів тарифи різняться.
Це залежить від ряду факторів: від регіону, кількості споживачів та розміру витрат для забезпечення функціонування мережі.
Найменше за доставку нині платять кияни – лише 38 копійок за кубометр.
Найбільше ж – споживачі ТОВ «Газпостачсервіс» (Вінницька обл.) – 2,95 грн за кубометр.
Важливо: навіть, якщо споживач не користувався газом цілий рік, але підключений до труби, він усе одно має сплатити за послугу доставки.
Обов’язковий мінімальний об’єм газу, за розподіл якого доведеться сплатити облгазу, залежить від переліку газового обладнання в оселі:
– 39 кубометрів за рік – для об’єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується тільки для приготування їжі;
– 126 кубометрів за рік – для об’єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується для підігріву води та приготування їжі;
– 314 кубометрів за рік – для об’єкта побутового споживача, на якому природний газ використовується комплексно, зокрема – для опалення, або об’єкта споживача, що не є побутовим.
Тобто на практиці за доставку не платять лише ті споживачі, яких узагалі від’єднали від труби (це має бути підтверджено відповідним актом).
До речі, плату за доставку газу платять навіть ті споживачі, котрі живуть у прифронтових населених пунктах, які регулярно обстрілюються ворогом (до прикладу, Гуляйполе, Оріхів та інше).
Матеріал підготовлено в рамках проєкту “Слово правди – наша зброя”
