Далі його передали до Києва та ще у 21 місто України.
Відзавтра Вифлеємський вогонь можна буде отримати на вокзалах низки міст України
Як передає Укрінформ, про це повідомляє АТ «Укрзалізниця» у Телеграмі.
___________________________________________________________________
Ідея передачі Вифлиємського вогню зародилася в Лінці 1986 року. Із 1998-го щороку українські пластуни перебирають Вифлеємський вогонь від словацьких чи польських скаутів на кордоні, або ж їдуть за ним у Відень і привозять в Україну.
Далі в кожне місто і село вогонь потрапить залізничними шляхами.
У Львові 15 грудня на Полях почесних поховань Захисників України запалили Вифлеємський вогонь.
Українські пластуни привезли до Львова Вифлеємський вогонь та запалили його на честь Захисників України, повідомив мер міста Андрій Садовий.
“Вифлеємський вогонь миру вже у Львові. Львівські пластуни започаткували нову традицію: вогонь привезли з місця народження Ісуса Христа і сьогодні запалили на Полях почесних поховань Захисників України у Львові”, – написав він у Телеграм у неділю.
“Після цього він буде поширений по всій країні. Нехай це світло дарує нову надію, віру в Перемогу та зігріває всіх, кому сьогодні потрібна підтримка”, – додав Садовий.
interfax.com.ua/news/general/1034209.html
Як повідомляв Укрінформ, в Ужгороді словацькі скаути передали закарпатським пластунам Вифлеємський вогонь миру.
Передача Вифлеємського вогню миру — це міжнародний скаутський захід, що відбувається щороку напередодні Різдва. Основна мета — поширити символічний вогонь з місця народження Ісуса Христа до всіх, хто його потребує. Вогонь є символом доброї справи і підтримки.
Ідея передачі Вифлиємського вогню зародилася в Лінці 1986 року. Із 1998-го щороку українські пластуни перебирають Вифлеємський вогонь від словацьких чи польських скаутів на кордоні, або ж їдуть за ним у Відень і привозять в Україну.
Далі в кожне місто і село вогонь потрапить залізничними шляхами.
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3938318-v-uzgorodi-slovacki-skauti-peredali-plastunam-vifleemskij-vogon-miru.html