Віталій Чуйко пішов воювати добровольцем на початку повномасштабного вторгнення, взявши участь у боях з ворогом у найгарячіших точках фронту.
Загинув на Донеччині 26 жовтня 2022 року, не дожив тиждень до свого 45-річчя.
Про це нагадав сьогодні, 26 жовтня 2024 року, портал Меморіал.ua.
А за рік після загибелі Віталія його дружина Ірина поділилася поділилася з кореспондентами Суспільне Запоріжжя спогадами про чоловіка.
Зокрема, Ірина заявила, що ніколи не забуде останню розмову з чоловіком: «Він сказав: «Ір, не переживай, все у мене добре, я тебе кохаю». Хоча перший раз він мені сказав ці слова, чесно, перший раз. Він ніколи не говорив мені, турботою показував, але ці слова ніколи не говорив. І тут він сказав ці слова, я була в шоці».
За словами Ірини, Віталій був турботливим чоловіком та батьком, працював слюсарем на одному із запорізьких заводів. У шлюбі подружжя прожило 16 років, мають доньку Елліну: «Завжди мені допомагав з дитиною, він був люблячим, чуйним, хазяйновитим, дуже любив готувати. Готував нам сніданки. Що ми замовимо — це він і робить. Зранку встали, а все приготовано, у записочці написав: «Дівчатка, все готове, снідайте, я пішов на роботу, цьом-цьом».
Ще Ірина дуже шкодує, що не змогла провести чоловіка на фронт: «Дуже жалкую, що я його не побачила. Коли він був у відпустці 5 днів, у мене не вийшло приїхати з Польщі, дуже жалкую, через це у мене відчуття провини залишається».
26 жовтня 2022 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Ямполівка Донецької області, Віталій загинув. Йому було 44 роки. За час своєї служби захисник воював у Лисичанську, Привіллі на Луганщині, на Харківщині та Донеччині.
*
Фото: suspilne.media/zaporizhzhia