У Запоріжжі у 38-й раз відбувся Міжнародний фестиваль авторської пісні та поезії «Байда». Це єдиний фестиваль в Україні, який проходить щороку, без жодної перерви. У різні роки він був масштабним і камерним, нуртував у самому місті і в мальовничих куточках поза його межами.
Цьогоріч його організувала бардівська спільнота міста, об’єднана в «Запорізький Центр авторської пісні» [головний натхненник заходу – Театр поетичної пісні під керівництвом Олени Алексеєвої, технічну й організаційну підтримку надав ПК «Титан»]. «Байда» стартувала біля меморіальної дошки на честь видатного запоріжця, знаного металурга та автора багатьох класичних бардівських пісень Віктора Берковського, яка встановлена на будинку за адресою Проспект Металургів, 3.
У відкритті взяли участь знані автори і виконавці із Запоріжжя, Дніпра, Сум, Кам’янського, Дніпрорудного. До українських бардів Сергія Ігнатьєва, Миколи Ісаєва, Олени Пономаренко, Марка Толмачова, Єлизавети Нестерової, Олени Алексеєвої, Жана Сєлєзєнєва, Олега Попенка, Інги Ус, Фелікса Дробишева, Олександра Казаріна, Алли Титаренко, Анни Тищенко долучився колега із Риги [Латвія] Олександр Юршевич, який на честь батьківщини «Байди» одягнув вишиванку.
А після невеликої перерви слухачі могли почути майже годинний виступ почесного гостя, переможця славетного Грушинського фестивалю, одного з найбільш виконуваних у наш час авторів, чудового поета та оповідача Валерія Марченка з Рівного. Пан Валерій є головою Рівненського клубу авторської пісні з 1988 року, пісні пише українською, російською, а співає ще й ромською мовами.
Валерій Марченко має давні стосунки з авторами і виконавцями, пов’язаними із Запоріжжям. У далекому 1986 році на Грушинському фестиваля він познайомився з Віктором Берковським та Сергієм Кучмою, який головував тоді в клубі авторської пісні «Парус» і став одним з очільників запорізької «Байди».
Як розповіла керівниця Театру поетичної пісні Олена Алексеєва, в липні наступного року Віктору Берковському виповнилося б 90 років. До цієї дати бардівська спільнота мріє перетворити майданчик коло будинку, де мешкав Віктор Семенович, на культурно-театральний простір, а на стіні зробити тематичний мурал, який слугував би фоном для виступів бардів. А поруч викарбувати імена усіх, хто прославляє запорізьку авторську пісню.
Хай здійсняться ці мрії!
Фото Ігоря ВОРОНІНА
