XXXІІІ літні Олімпійські ігри-2024, що проходили у столиці Франції Парижі та 16-ти містах в усій європейській частині Франції, а також на Таїті – острові у складі французької заморської країни та заморського колективу Французької Полінезії з 26 липня по 11 серпня, закінчилися. Визначені переможці та призери Олімпіади та підведено підсумкову таблицю досягнень команд країн-учасниць.
Це восьма літня Олімпіада, у якій взяла участь команда України. Переможцями в медальному заліку Олімпіади стала команда США, на другому місті – Китай, на третьому – Японія. Україна посіла 22-ге місце, виборовши 12 нагород: три золоті, п’ять срібних, чотири бронзові.
Олімпійськими чемпіонами стали:
українська жіноча команда з фехтування на шаблях на чолі з легендарною Ольгою Харлан у складі Аліни Комащук, Олени Кравацької та Юлії Бакастової;
Королева Ярослава Могучіх [легка атлетика, стрибки у висоту];
непереможний Олександр Хижняк [бокс, середня вага].
Менше медалей збірна України виборола лише на Олімпіаді 2016 року у Ріо – 11 медалей, а найбільше медалей збірна України виборола на Олімпіаді-2000 в Сіднеї – 23 медалі, з них три – золоті. Всього за історію Олімпіад Україна здобула 151 медаль.
Здається, що мало нагород і слабкий успіх збірної. Однак якщо взяти до уваги те, що Україна вже одинадцятий, а за час повномасштабного вторгнення третій рік веде відчайдушну боротьбу за свою незалежність і територіальну цілісність проти держави-терориста російської федерації, то яка тоді ціна цих медалей?
Медалі, завойовані Україною на Олімпійських іграх у Парижі, багато говорять про український народ. Наскільки він хоробрий, загартований, конкурентоспроможний та амбіційний. Тож перемоги України в цей момент є особливими. Український народ та його героїчні Збройні сили при підтримці країн-партнерів ведуть важку боротьбу за свою Свободу та територіальну цілісність України. А представники України на цьому святі спорту гідно презентували нашу країну. Низький уклін вам, дорогі спортсмени, та щира вдячність за перемоги та яскраві миттєвості ваших виступів. Ваші перемоги, присвячені Україні, її Збройним силам, є спільним внеском у нашу майбутню перемогу! Слава Україні! Героям Слава! Обов’язково Переможемо!
Перебуваючи третій рік вимушено у центрі Європи, представники редакції Чернігівської газети «Нива» Бердянського району Запорізької області та представники української громади Мехелена не могли не побувати на Олімпіаді.
Плани мінялися, слідкували за виступами українських олімпійців, вболівали за них, раділи їхнім успіхам, але, на жаль, з різних причин підтримати наших наочно не вдалося. Але один із принципів Олімпійського руху – «Головне не перемога, а участь», то ми з Тетянкою 10 серпня відвідали олімпійське змагання.
За півтори години на авто ми дісталися містечка Вільнев д’Аск, що поблизу французького міста Лілль, де на стадіоні «П’єр Маруа» відбувалися фінальні ігри жіночої першості Олімпіади з гандболу.
Зважаючи на те, що ціни на фінальний поєдинок переважали більше ніж у чотири рази ціни на матч за третє місце, ми обрали останнє. У матчі зустрічалися жіночі збірні Данії та Швеції. Ми не пожалкували, наші очікування справдилися: чудовий стадіон, олімпійська атмосфера, а вогонь Олімпіади зігрівав наші серця.
Неперевершені вболівальники, прапори країн та національні костюми, пісні, римівки, «хвилі» на трибунах, музичний супровід, чудові інформаційні табло та багато іншого.
Ну а найголовніше – це її величність гра. Динамічна, атакувальна, атлетична, комбінаційна ну і, звичайно ж, чарівна [адже грали красуні] заводила вболівальників, які перебували ніби в казці, а емоційний стан їх був таким, як колись мені говорила моя бабуся Варвара Федотівна: “Та на тобі ж шкіра грає”. У фінальному матчі Олімпіади збірна Норвегії перемогла збірну Франції. Третє місце виборола команда Данії.
З гандболом я познайомився на початку 70-х років, навчаючись у Запорізькому педучилищі. Запоріжжя і в часи СРСР, і в часи Незалежної України було і є гандбольною столицею країни. Палац спорту «Юність», де грали і грають жіночі клуби «ЗАЗ», сьогоднішній «Мотор» 14 разів вигравав першість України, а останні роки посідав другі місця. Чоловіча команда «ЗІІ» – сьогоднішній «ZТR». Останній є найтитулованішим клубом України з ігрових видів спорту: 14 перших місць, 11 других, два третіх, три рази володів Кубком України. А у 1983-му команда «ЗІІ» тріумфувала у Кубку ІГФ і стала першою чоловічою командою з України, що виграла титул у єврокубках.
На Олімпіаді в Афінах у 2004 році жіноча збірна України з гандболу виборола бронзові медалі. Запоріжці за всю історію незалежності України назбирали на Олімпіадах 21 медаль: п’ять срібних, 16 бронзових, найбільше у гандболі – вісім.
Україна у Парижі-2024 була представлена найменшою кількістю спортсменів за всю історію Олімпіад – 140-ма. 16 представників Запорізької області були у складі кандидатів на участь у Олімпіаді-2024, але вибороли ліцензії лише два спортсмени, це найменша кількість за історію Олімпіад, найбільше було у Пекіні – 2008 – 14.
Запорізький борець Парвіз Насібов, борець греко-римського стилю у вазі до 67-ми кг, став срібним призером Олімпіади.
Запоріжанка Вікторія Кесарь стала сьомою у змаганні зі стрибків у воду.
Метальник молота Михайло Кохан, який народився і розпочинав свою кар’єру у Запоріжжі, а сьогодні представляє Дніпропетровську область, став бронзовим призером Олімпіади.
Гімнаст Радомир Стельмах, який народився і розпочинав кар’єру у Запоріжжі, а сьогодні представляє Луганщину, став п’ятим.
Олімпіада закінчилася, готуємося до наступної. Життя продовжується, а перемоги обов’язково будуть.
Микола ЄРЕМЕНКО, фото надане автором
