Понад рік тому «МИГ» розповідав, як за допомогою державного гранту ветеран АТО Олег Кас’ян відкрив у Запоріжжі перший капсульний готель-хостел під назвою «KAPSULA». Проєкт виявився дуже успішним. Лише за місяць після відкриття завантаженість готелю склала 60 процентів, за півроку – до 80 процентів та більше.
Але виявилось, що наразі «KAPSULA» тимчасово не працює і не приймає відвідувачів. Готелю взагалі немає за попередньою адресою. Чому так сталося? І чи означає це, що проєкт вже не буде відновлено? Забігаючи наперед скажу, що не все так погано.
Нещодавно Олег Касьян завітав до нашої редакції та розповів про те, чому вирішив зайнятися саме готельним бізнесом – та ще й під час війни та у прифронтовому регіоні; з яких причин останнім часом готель не працює и коли відкриється знову. А також поділився власним досвідом про те, як ветеранам, що повертаються з фронту, подолати ПТСР і знайти своє місце у мирному житті.
Випробування «на нулі»
Олег розповів, що з 2005 року проходив строкову службу на флоті, у Криму. Після демобілізації повернувся до Запоріжжя і почав працювати охоронником у великому супермаркеті. А вже за півтора року, у 21-річному віці, став начальником охорони, у підпорядкуванні якого було 70 працівників. З цієї посади й пішов у 2014-му до АТО. Воював у Нацгвардії, на Маріупольському напрямку.
– Армія наша тоді була в жахливому стані, – згадує ветеран. – Непрацююча і застаріла техніка, розвалена логістика, нестача будь-якого забезпечення. Вчилися находу, в тому числі на YouTube. Наприклад, пам’ятаю, як наш командир каже: «Учора подивився в інтернеті, як потрібно ставити розтяжки. Тепер показую вам…» Реформування армії проходило в бойових умовах, «з коліс». Також у забезпеченні дуже допомагали волонтери. До того ж в гвардії, і це великий плюс, була доволі жорстка дисципліна.
За словами Олега, рятувало ще й те, що бійці були дуже мотивовані і вчилися швидко. Сам він, зокрема, майже напам’ять вивчив посібники розвідника та сержанта.
Проте найважливіше для бійця – це випробування в бойових умовах. Яким би ти ні був мотивованим і хоробрим, це завжди величезний стрес. Олег здав цей іспит з гідністю та пробув на нулі під постійними обстрілами чотири місяці поспіль.
– Так, було страшно, адреналін зашкалював, – каже він, – Але ми витримали. Хоча без довгострокових наслідків не обійшлося. І мені теж, як пізніше з’ясувалося, не вдалося уникнути посттравматичного синдрому. Я це відчув одразу після демобілізації і повернення додому.
Моржування, як засіб від депресії
Олег розповів, що після повернення відчув, що не може радіти простим речам. Здавалося б, ти вижив, будь щасливий! А замість цього – затяжна депресія:
– Я тільки потім дізнався, що від тривалого стресу, супроводжуваного викидом великої кількості адреналіну, порушуються нейронні зв’язки, які відповідають за нормальне, адекватне світовідчуття. І потрібен час, щоб відновити ці зв’язки й адаптуватися до нових умов.
Крім проходження психологічної реабілітації, ветеран розробив власні методи подолання ПТСР, досить жорсткі. Щоранку, в будь-яку погоду він вставав і пробігав близько семи кілометрів, а потім купався в Дніпрі, навіть узимку. Хоча раніше моржуванням ніколи не захоплювався. Щоправда довгий час займався гирьовим спортом. А тут, для додаткових навантажень, зайнявся ще й змішаними єдиноборствами. За його словами, фізичні навантаження, спорт і аскетизм – прекрасний засіб від ПТСР.
– Приблизно за рік я відновився, – каже Олег. – Паралельно із заняттями спортом також вивчав основи бізнесу, шукав себе. Зайнявся підприємництвом, у будівельній сфері. Мені завжди це подобалося. По місту встиг побудувати близько 40 об’єктів.
Однак після повномасштабного вторгнення будівельний бізнес просів, особливо якщо говорити за прифронтові території.
Втім, у Олега Касьяна була ще одна мрія – допомагати ветеранам долати ПТСР і знаходити новий сенс життя. А, на його думку, поряд із фізичними навантаженнями, саме підприємництво є чудовим інструментом у реабілітації ветеранів.
– Я хотів показати це на власному прикладі, – пояснює Олег. – Але будівництво, особливо в умовах війни, – це занадто ризиковано і складно. Тому від самого початку планував вибрати щось більш просте і консервативне. Найкраще – класичний готельний або ресторанний бізнес. Можливо, грошей це приносить не так багато, але якщо ти його освоїш, то власну сім’ю завжди прогодуєш. Ось так і народилася ідея відкрити в Запоріжжі капсульний хостел.
Такі готелі-хостели досить поширені в Азії та Європі. В Україні на той момент їх було всього три – два в Києві та один у Львові.
Підприємець побував у всіх трьох – вивчав, як це працює і в чому основні плюси.
А 2023 року одним із перших подав заявку через Дію на участь у держпрограмі «Гранти для ветеранів та членів їхніх сімей». І вже через три місяці отримав грант – 700 тисяч гривень.
«KAPSULA»: технологічно, зручно, затишно
За умовами грантової програми держава інвестує 70 відсотків коштів на відкриття бізнесу, а 30 відсотків – сам одержувач гранту. Однак загальної суми в один мільйон гривень виявилося замало. Тому Олег додав ще мільйон гривень з власної кишені. І це було навіть дуже бюджетно. У Києві, приміром, стартові вкладення на подібний готель обійшлися в чотири мільйони.
Ще одна обов’язкова умова гранту – офіційне працевлаштування чотирьох осіб (двоє з них мають бути ветеранами-учасниками бойових дій), сплачування податків і провадження діяльністі не менше трьох років.
У підсумку, вже в грудні 2023 року в Запоріжжі відкрився перший у місті капсульний хостел.
Загалом у ньому було встановлено 22 спальні-капсули, виготовлені на замовлення і завезені з Китаю. У кожній капсулі – ліжко з ортопедичним матрацом, телевізор із навушниками, декілька режимів освітлення та системи вентиляції.
Відкривається капсула за допомогою електронної картки. Також до комплексу готелю входила кімната відпочинку, один традиційний номер-люкс, кафе і сауна. Через місяць заповнюваність готелю становила вже 60 відсотків, через півроку – 80 відсотків.
Однак восени минулого року ситуація почала змінюватися в гірший бік. За словами Олега, після того, як на Запоріжжя з вересня 2024-го полетіли ворожі КАБи, потік приїжджих знизився в рази.
– До того ж, – зазначає він, – наш готель знаходився в такому районі, куди особливо часто прилітало. – Серйозних руйнувань не було, але вибухова хвиля відчувалася добре – посуд у барі падав із полиць. Після трьох прильотів у безпосередній близькості від готелю персонал став боятися виходити на роботу. Тому було прийнято рішення переїхати в інший район міста, хоча б відносно безпечніший.
Наразі готель уже розмістився за новою адресою, куди перевезли і встановили всі 22 капсули-спальні. Приміщення просторіші, але більшість з них потребують ремонту. Також тут не буде кафе і сауни. Однак поруч розташована достатня кількість точок громадського харчування, зокрема недорога їдальня.
Крім капсул і кімнати відпочинку на новому місці планується обладнати п’ять звичайних стандартних готельних номерів. Усі ремонтні роботи мають завершитися до весни. А з настанням тепла (щоб не підключати наприкінці сезону занадто дороге опалення) готель відновить роботу.
Щодо зобов’язань за грантом, то, як зазначає власник «Капсули», 100 тисяч гривень він уже встиг повернути державі у вигляді податків. І в запасі є ще шість років, щоб повернути решту грошей.
Тож загалом проєкт «Капсула», незважаючи ні на що, можна назвати успішним.
– Цей проект довгостроковий, – каже Олег, – більшою мірою він розрахований на мирний час. Упевнений, що після закінчення війни і нашої перемоги, бізнес розквітне. Ба більше, саме капсульні хостели з часом почнуть витісняти традиційні. Оскільки вартість перебування в ньому не на багато дорожча. Натомість, завдяки сучасним технологіям найбільший ступінь усамітнення, комфорту та тиші.
«Власна справа для ветеранів – це порятунок. Тільки потрібно створити відповідні умови»
Не відмовився Олег Касьян і від планів створити школу бізнесу та реабілітації для ветеранів.
Зокрема, проводив тренінг на цю тему, основні тези якого викладені у вільному доступі на Фейсбуці.
Також підприємець звертає увагу на спортивну мотивацію. Він сам продовжує займатися спортом і викладає в інтернет відео зі спортивних змагань.
Крім того, Олег веде в Тік-Току постійну програму про ветеранські потреби, де розповідає про те, як подолати психологічні труднощі після повернення з фронту, як вийти зі стану депресії та в якому напрямку рухатися.
Головна концепція в тому, що підприємництво – один із найкращих способів реабілітації ветерана. Тільки для цього потрібно створити відповідні умови.
– Я так розумію, що основна мета грантів для ветеранів – дати їм можливість зайнятися власною справою і заробляти собі на життя, – каже підприємець. – Сама по собі ідея гарна. Але я вважаю, що ветеранів, принаймні в прифронтових регіонах, потрібно звільнити від будь-яких умов і податків – хоча б на два роки. Працевлаштування кількох працівників, зарплата їм, плюс податки, оренда і комуналка – це може стати непосильним тягарем для того, хто тільки починає свій бізнес. Спочатку слід дати йому можливість стати на ноги і навчитися заробляти, а вже потім вимагати віддачі. Це особливо важливо в умовах війни. Адже зараз навіть досвідчені бізнесмени зазнають збитків, що вже казати про початківців?
У прифронтових регіонах, таких, як Запоріжжя, є ще додаткові виклики.
Наприклад, запорізькі підприємці мають великі проблеми з кредитуванням, оскільки нашу область віднесли до «червоної зони» – регіону бойових дій. З цієї ж причини запоріжцям дуже складно отримати гранти від зарубіжних партнерів.
– Я не можу навіть додати свій готель на інтернет-майданчик для готельєрів, яким користуються туристи з усього світу для вибору місця проживання – booking. сom, – каже Олег. – Також не можу поставити свій готель у сервісі «Точка на карті» в Google. Для Запоріжжя це просто не спрацьовує. І тільки з цієї причини я втратив багатьох потенційних клієнтів…
Парадокс, але запорізький бізнес продовжує потерпати від санкцій ЄС проти рф, під які помилково потрапили підконтрольні Україні території частково окупованих ворогом областей.
Від таких проблем страждає весь запорізький бізнес, і це, безумовно, потрібно негайно змінювати.
Світлана ШКАРУПА,
Фото авторки та з архіву Олега Кас’яна