Внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС російськими військами зруйнувалися місцеві екосистеми. Це призвело й до того, що вони забруднилися важкими металами та іншими токсичними елементами, які зберігалися в осаді на дні водосховища.
Аналіз екологічних наслідків руйнування Каховської греблі під час війни в Україні опублікований у журналі Science.
Сучасні стратегії ведення війни зменшили потребу в наземних операціях, однак річки не тільки залишаються бойовими бар’єрами, але й все частіше використовуються як зброя. Навмисне руйнування дамб в Україні відбувалося неодноразово. У 1941 році сталася детонація Дніпровської дамби, внаслідок чого загинули тисячі людей. У 2022 році було зруйновано декілька дамб на річках Ірпінь, Оскіл та Інгулець.
Найбільш руйнівна подія сталася 6 червня 2023 року, коли Каховська дамба на річці Дніпро обвалилася після повторних атак. У березні 2024 року російські ракети знищили електростанції Дніпровського (3,3 км3), Канівського (2,6 км3) і Новодністровського (3 км3) водосховищ.
Донедавна річка Дніпро включала каскад із шести водосховищ, що простягаються від України до Чорного моря та містять приблизно 43,6 км3 води.
Каховське водосховище [18 км3] знаходилося в нижній частині цього каскаду. Його головною метою було забезпечення водою 12 000-кілометрової зрошувальної системи для 500 000 гектарів посівних угідь і 400-кілометрового каналу для забезпечення 85 відсотків води Криму.
Руйнування Каховської греблі призвело до катастрофічного осушення водосховища, повені вниз за течією та забруднення прісної води та морського середовища.
Між Каховкою та Херсоном від повені постраждали 110 тисяч людей і 60 тисяч будівель, загинули 84 людини. Громадське сприйняття головним чином було зумовленим масштабом економічних втрат, а не втратою людей.
Досліження показало, що
велика кількість забруднюючих речовин накопичилася в осадах водойми до катастрофи; надмірний дренаж і викид води, ймовірно, спричинили масову загибель мікроорганізмів і риби;
утворився масивний прісноводний шлейф, який, безсумнівно, вплинув на морське життя в північно-західній частині Чорного моря;
відкритий осад став довгостроковим джерелом забруднюючих речовин, які можуть бути мобілізовані повенями;
високі темпи росту прибережної рослинності свідчать про те, що перетворення колишнього дна озера на рослинну заплаву може бути здійснено протягом п’яти років.
Досліження аналізує та моделює наслідки руйнування дамби Каховської ГЕС на навколишнє середовищ. Руйнування дамби в червні 2023 року призвело до вивільнення забруднюючих речовин, які накопичилися в осадових відкладеннях водосховища, створивши довгострокове джерело забруднюючих речовин, які можуть поширюватися майбутніми повенями. Швидко зростаюча прибережна рослинність може допомогти відновити заплаву колишнього дна озера в короткостроковій перспективі, але необхідно вжити заходів для вирішення проблеми забруднення в регіоні.
Результати показують, що токсичне забруднення в нещодавно відкритих відкладеннях колишнього дна водойми створює довгострокову загрозу прісноводним та морським екосистемам.
Каховська дамба спрацювала токсична «бомба уповільненої дії». Польові дослідження до стихійного лиха показали, що дно озера містило шар осаду товщиною від 0,3 до 1,5 м, який майже повністю складався з дрібного мулу, розмитого береговою лінією. Загальний об’єм осадів становить приблизно від 1,3 до 1,7 км3.
Забруднювачі включають важкі метали, азот і фосфор, що доставляються з промислових і сільськогосподарських джерел. Також це деякі важкі метали, такі як Pb і Ni, розподілені відносно рівномірно через змішування хвилями і течіями, тоді як інші, такі як Zn, зосереджені на промислових виходах поблизу Нікополя.
Важкі метали, що не розкладаються, потрапляючи і організми людей та тварин, можуть пошкодити нервову систему, порушити функціонування ендокринної системи та спричинити вроджені розлади.
Постійне використання води як зброї може призвести до ще більших ризиків для людей і навколишнього середовища.
Ілюстрація: райони України, які постраждали або яким загрожує руйнування греблі внаслідок військових дій.
Арабськими цифрами від 1 до 6 позначені річки: Ірпінь, Оскіл, Інгулець, Дніпро, Дніпро-Бузький лиман та Дністер відповідно.
Римськими цифрами I-VII позначені великі водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Камінське, Дніпровське, Каховське та Дністровське відповідно.
(А – В) позначають атомні електростанції: Чорнобильську, Запорізьку та Південноукраїнську відповідно.
