Про рідне місто, яке нівечать російські окупанти, пише поет Володимир Рудов
ОРІХІВ
Розорений,
Сльозами вмитий.
Нескорений,
Хоч вщент розбитий.
Не кланяється,
Стоїть під «Градами»,
Єднається
Під канонадами.
Без світла, води і газу
Живуть містяни,
Та кликати ту заразу
Вони не стануть.
Зуби скоріше
Зламає раша,
«Міцний горішок» –
Не манна каша.
Маленьке, горде
Та мирне місто,
Як кістка в горлі,
Яку не з’їсти…
