СИТУАЦІЯ
У невеличкому місті біля Хортиці чутки як і в Києві, Парижі, Чикаго поширюються стрімко. Буцімто спорт виселяють з арени, відомої в просторіччі як спорткомплекс ЗАБ. Ваш кореспондент теж сприйняв з тривогою, адже тут зросло кілька поколінь зірок гандболу, це була Мекка баскетбольних «Козачки-ЗАлК» і «Ферро». Рідний дім д ля низки дитячих спортшкіл. Тепер, подейкують, з’явиться своєрідний центр дозвілля, з аквапарком і не тільки…
Обсягів свого допису бачив два: або коротка замітка «караул!», або трактат «хто винний?». Пішов першою стежкою, а на зв’язку – генеральний директор ТОВ «Трест «Запоріжалюмінбуд» Анатолій Антоненко:
– Одразу зауважу, що існує орендатор у статусі ФОП. Ми у прифронтовому регіоні намагалися таким чином зберегти спорт, адже будівельний процес призу-
пинився й навіть разом з акціонерами підприємство не в змозі було утримувати улюблену арену на проспекті Металургів.
– Гаразд, але хіба не намагалися в обласній та міській владі знайти вихід? Звісно, є купа критичних тем на столі у губернатора, але врятувати подібну ситуацію – саме його рівень.
– До кого ми тільки не апелювали, щоб, наприклад, перебрати в державну або
комунальну власність! Серце щемить, і всі розуміють, що для Запоріжжя недостатньо Палацу спорту «Юність». Тим паче, у нас година оренди не така висока, тож заняття доступніші. А втім змушені були ще близько трьох років тому виставити на продаж. Тепер його придбано.
– Анатолію Михайловичу, адресую вам незручне запитання: куди подінуться юні спортсмени з їхніми тренерами. Адже у них скромніший ресурс, ніж в ігрових команд майстрів…
– Ну, нам якраз боляче й за гандбол, баскетбол, волейбол, футзал. Дитячий пласт, безумовно, найскладніший. Переплелося й з від’їздом сімей в умовах воєнного стану. Ми все це обговорювали з керівниками спортивного й освітнього департаментів Запорізької ОВА. Повірте, варіант спортзалів у загальноосвітніх школах не закриє проблеми повністю.
– Чи не існує загрози, що після, даруйте, зміни вивіски розбазарять усе, що створювалося десятиріччями?
– Новий власник – людина відома, із серйозним досвідом у бізнесі. Але якщо маєте на увазі історію появи Палацу спорт у «Трест у ЗАБ», то вона, справді, незвична. Через існуючу понад пів століття тому заборону зведення спортивних споруд бюджетним коштом, цей проєкт за документами проходив… як майстерня з ремонту техніки та обладнання. Звісно, батьки ЗАБу Іван Соболевський та Борис Бєліков круто ризикували. Втім, збудували потужно й якісно. Поряд з основним є малий зал. І тут були прописані гімнастика, боротьба, настільний теніс тощо. Разом з інфраструктурою, комунікаціями, готелем – господарство значне. Не хочу загадувати типу про точку неповернення, але з нашого боку все можливе й неможливе докладалося.
…А вже перед версткою зателефонував Олексій Тищенко – володар Кубка ІГФ-1983, Заслужений працівник фізичної культури та спорту. Очолюваний ним Клуб ветеранів гандболу (по суті збірна цієї категорії, призери Європи) займався щонеділі зранку в меншому залі ЗАБ. Так було з 2003-го, а нині їм дружньо підказали звільнити приміщення.
Євген КАРЕЛЬСЬКИЙ