Приємно, коли однодумці мають нагоду познайомитися один з одним у неформальній обстановці, поспілкуватися на важливі теми та відчути, що не так уже й мало людей, які готові приділити вільний час для вирішення проблем, важливих для усього міста. Таку нагоду запоріжцям, які небайдужі до питань екології, надала громадська організація «Екосенс» [керівник Тетяна Жавжарова], яка запросила їх на Екопікнік на Хортицю.
Відчути енергії цього місця сили зібралося близько 30 запоріжців різного віку, багато з них прийшли разом з дітьми. Ранок почався з пішохідної прогулянки від пам’ятника козаку Мамаю лісовими стежками та скелястими берегами. Дорогою під час зупинки на язичницькому святилищі керівник громадської організації ЕКО Центр Павло Панасенко провів енергетичні цигун-практики.
Підживившися цілющими енергіями Землі та Сонця, учасники міні-експедиції попрямували до Трьох щогол, – діючих опор ліній електропередачі та своєрідного символу електроенергетики. На гранітних брилах під скелями була друга зупинка, під час якої екологічно налаштовані запоріжці обговорили енергетичний розвиток Запорізького регіону.
Голова ГО «Екосенс» Тетяна Жавжарова розповіла про Дорожню карту «Вразливість до зміни клімату та кліматичні цілі Запоріжжя і області» та План дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК).
Тетяна Жавжарова нагадала, що останнє десятиліття стало найбільш сп6ктонисм у світі за весь період інструментальних спостережень за погодою, і Запорізька область – не виняток. Середня температура у Запоріжжі за період 1989-2018 років зросла на 9,9 градуса за Цельсієм. До 198 року максимальна температура лише в окремі роки перевищувала +35 градусів, а після 1998 року це стало звичним явищем.
Значно збільшилася кількість спекотних днів з температурою вище +30 градусів. Помітно зросла кількість днів з екстремальними опадами, зросла також середня та максимальна кількість опадів під час сильного дощу. У 2020 році вперше не було метеорологічної зими.
Головна причина глобальних змін клімату – діяльність людини. Аби його обмежити, потрібно скоротити викиди СО2 до 2030 року на 45-60 відсотків порівняно з 2010 роком. А до 2050 року – досягти нульового балансу, коли всі антропогенні викиди СО2 поглинатимуться з атмосфери.
Україна ратифікувала Паризьку угоду, у якій задекларовано ціль – не допустити підвищення глобальної температури більше ніж на 2 градуси. Країни задекларували свої плани зі скорочення викидів парникових газів у Національно визначених внесках (НВВ).
В Україні триває розробка нового НВВ, Енергетичної стратегії на період до 2035 року та Національного плану з енергетики та клімату на 2021-2030 рр. Громадські організації та експерти з різних напрямків об’єдналися та створили «Дорожню карту кліматичних цілей 2030». Дорожня ж карта «Кліматичні цілі Запоріжжя і області» включає першочергові завдання для секторів енергетики, будівель, транспорту, відходів, сільського господарства та землекористування у нашому регіоні.
Тетяна Жавжарова зауважила, що
основні кліматичні цілі Запоріжжя до 2030 року базуються на тезі «Запоріжжя – зелене місто», що включає скорочення обсягу викидів СО2 на 29,67 відсотка (на 897,7 тисяч т/рік).
Досягнення цих цілей можливо за рахунок впровадження енергоефективних проєктів у різних секторах.
Важливою є мета продовження збільшення частки відновлювальних та альтернативних джерел енергії в енергобалансі міста та області та поступова відмова від споживання викопних видів палива. Першочергові завдання – створення системи моніторингу та верифікації викидів парникових газів та впровадження заходів із адаптації до змін клімату. У цьому плані найбільші результати можуть дати збільшення територій зелених насаджень та відновлення річок області.
Основні цілі для області передбачають стале землекористування, посилення контролю за самовільними випадками розорювання цілинних земель на схилах та у балках, збереження і розширення природно-заповідного фонду.
Учасники екопікніка поділилися думками щодо вдалих випадків впровадження енергозберігаючих технологій та енергоменеджменту у комунальних закладах та оновлення міського електротранспорту. Водночас вони зауважили, що коли місто під тиском громадськості і приймає важливі екологічні програми, то не поспішає їх фінансувати.
Активісти дійшли згоди, що і надалі громадськість має надавати рекомендації та контролювати місцеву владу, аби вона виконувала узяті на себе зобов’язання в екологічних питаннях.
Після обговорення нагальних питань учасники екопікніка пообідали смачною піцою. А наостанок домовилися підтримувати більш тісний зв’язок між собою і розповсюджувати інформацію, яку отримали на екопікніку.
В Екопікніку взяла участь Ганна ЧУПРИНА
ДОВІДКОВО
Захід відбувся за фінансової підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ).
