Коли я вперше побачила неподалік однієї зі шкіл дерева, вбрані у яскраво-кольорові «оперізки», не могла стримати захвату. Тут є і веселі мармизки, і сонечки, і заховані серед «колосків» барвінки, і орнаменти з квіточками – краса, та й годі!
Одразу виникло питання: чия така гарна робота? 
Перша спроба дізнатися про це через соцмережі виявилася не зовсім вдалою. Люди, що відгукнулися, писали у захваті:
- “Як це красиво! Милуюся, проїжджаючи мимо. Дякую майстрам за красу!”
- “Стовідсотково це зробили жінки з добрим серцем, золотими руками, талановитим поглядом та великою любов’ю до рідного міста!”
- “Дуже подобається!”
Але ніхто не міг сказати, кому належить авторство цих оригінальних витворів. Тож довелося у старий-добрий журналістський спосіб попрацювати ніжками).
В одному з дворів жіночка спрямувала мене до фірми «Світ етикеток», яка займає приміщення в будинку навпроти кількох уквітчаних дерев. Її господиня пані Ольга і виявилася ініціаторкою ідеї прикрасити довкілля.
Фірмі «Світ етикеток Label of World» близько десяти років. З початком повномасштабного вторгнення пані Ольга втратила половину колективу, дівчата з діточками виїхали за кордон. Але сама керівниця залишилася у Запоріжжі.
“Було дуже страшно. Тричі пакувала валізи. Але в останній момент мене щось зупиняло. Мабуть, те, що тут моє коріння”.
У фірми два приміщення за сто метрів одне від одного. В одному – шоу-рум, де менеджери працюють з клієнтами, і головний офіс. Співробітники весь час «мігрують» між ними. І аби ходити, особливо взимку, було веселіше, пані Ольга і вирішила прикрасити дерева уздовж шляху.
“Люблю, коли довкола усе красиво! Набридла чорнота. У нас в колективі за чорний одяг чи взуття існує штраф – 500 гривень. Жартую, звичайно, але чорне формує негативні думки. До речі, нас готували до цієї війни, навіть в плані моди і текстилю. Колір впливає на свідомість. На початку 2022 року помітила, що у мене з’явився чорний одяг, у дітей… Кажуть, чорне робить жінку стрункішою. Це міф. Надихає тільки колір”.
Якось біля одного із запорізьких ресторанів пані Ольга помітила дерево з цікавим плетивом, що нагадувало макраме. Згадала і бачені в Європі зразки ярнбомбингу (у перекладі «вибух пряжі», – вид сучасного вуличного мистецтва). Творча уява одразу намалювала, як могли б виглядати дерева коло фірми у подібних «костюмчиках».
Сама пані Ольга ніколи нічого, крім шкарпеток, не в’язала. Але знала, що бухгалтерка пані Світлана вміє в’язати гачком. Поділилася з нею ідеєю, і жінка погодилася спробувати. Так минулої осені коло головного офісу перші дерева одяглися у «вишиванки».
Часу на подальше костюмування у пані Світлани бракувало, тому невдовзі біля входу до шоу-руму з’явився «спотикач» з оголошенням: “Запрошуємо тих, хто вміє в’язати”. Відгукнулися п’ятеро мешканок ближніх будинків.
“Ми нікого не обмежуємо в сюжетах, вони самі фантазують, що на цих вбраннях зобразити”, – каже пані Світлана.
“В усіх свої задумки, я тільки нитки закуповую, – посміхається пані Ольга. – На жаль, наше суспільство «викидає» зараз тих, кому за 50-т. А я дотримуюся думки, що в усьому має панувати закон нормальних людських взаємин. Це стосується і людей літнього віку, і дітей (дітям, до речі, дуже подобаються дерева у “вишиванках”). Яких має виховувати не школа, якийсь дядько чи система, а, перш за все, сім’я.
Що зробити, аби молодь, яка обділена в усіх сенсах з часів ковіду, не виїжджала? Створювати сприятливі умови для розвитку дітей і підлітків. У тому числі, дбати про їхнє оточення і за те, що росте чи квітне поруч, бо усе живе має жити й примножуватися. Тому і я намагаюся зробити кращим те, до чого можу дотягнутися на відстані руки. А коли буде красиво і затишно у моїй родині, на моїй фірмі, то і світ довкола зміниться на краще”.
Слова пані Ольги не розходяться з ділом. У травні коло головного офісу був прильот шахеду, який випалив газон і зруйнував приміщення. Тепер там пані Ольга закінчує ремонт, а на ділянку перед входом завезли свіжу землю і посадили нові квіти, які вже милують око красою і статтю.
Господиня фірми “Світ етикеток Label of World” не вважає за потрібне підсилювати егрегор війни. Вона переконана, що ми живемо у чудовий момент, у якому є потенціал і можливості.
“Запоріжжя дуже затишне для життя – тут усе є і воно маленьке. От тільки обстріли заважають. Проте, можливо, колись ми і зробимо наше місто культурною столицею України, куди їхатимуть туристи. Нам є що показати і чим пишатися”.
Хай так і буде!
Ганна ЧУПРИНА, фото авторки
