Фахівці управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Запорізькій області провели брифінг щодо нашестя сарани на території Кушугумської гррмади. 
Зокрема, заступниця начальника управління, голова відділу контролю в сфері насінництва та розсадництва Людмила Кир’ян нагадала хронологію розвитку подій; розповіла, що спряє масовій появі сарани в нашому регіоні; яку загрозу вона становить для аграрного сектору та як боротися із цим небезпечним шкідником.
Вперше про появу сарани у районі залізничного зупинного пункту Осетрівка в селищі Кушугум повідомили місцеві жителі 10 липня.
Наступного дня небезпечний шкідник вже заполонив сусідню прифронтову Малокетеринівку тієї ж громади.
За повідомленням заступника голови Кушугумської селищної ради Владислава Василеги, чисельність сарани становила 40-50 екз/м2, а подекуди до 80 екз/м2.
У понеділок, 14 липня, фахівці управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Запорізькій області спільно з керівництвом Кушугумської територіальної громади провели виробничу нараду, де напрацювали перелік дій та методи боротьби зі шкідником за допомогою спеціальних препаратів.
Було наголошено, що обробку території, де виявлені комахи, необхідно проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. Обробку проводять лише дозволеними до використання в Україні інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Під час проведення обробки слід суворо дотримуватися санітарних правил та регламентів застосування препаратів захисту рослин.
У той же день фахівцями управління фітосанітарної безпеки проведено обстеження земель Кушугуму та Малокатеринівкі з відбором зразків шкідливих організмів (саранових). За висновками фітосанітарної експертизи виявлено два види сарани – єгипетська та перелітна.
Наступного дня, 15 липня, на позачерговому засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було розглянуто заходи щодо недопущення розвитку та поширення особливо небезпечних шкідників (сарани) на території Запорізької області.
За підсумками засідання ухвалено відповідні рішення та визначено першочергові кроки. Перш за все це постійний моніторинг території.
Також заступником Головного державного фітосанітарного інспектора Запорізькій області ініційовано запровадження особливого режиму захисту рослин на території населених пунктів Кушугумської територіальної громади на площі 21600 га – до повної ліквідації вогнищ шкідливих організмів. Крім того, затверджено фітосанітарні заходи щодо локалізації та ліквідації вогнищ сарани.
На території з особливим режимом захисту рослин здійснюються такі заходи:
* знешкодження особливо небезпечних шкідливих організмів;
* залучення та використання державних ресурсів (наукових, матеріальних), а також ресурсів підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян для локалізації і ліквідації особливо небезпечних шкідливих організмів.
ВАЖЛИВО! Аграрії обробляють свої угіддя своїми силами і за власні кошти.
Також і громадяни обробляють свої угіддя власними силами.
Якщо шкідників виявлено на площах спільного користування громади, то треба звертається до органів самоврядування.
Для забезпечення ефективної роботи з локалізації та ліквідації осередків саранових органам місцевого самоврядування необхідно співпрацювати із сільгосптоваровиробниками і громадянами та використовувати всі наявні ресурси та засоби.
Вже вчора на території громади розпочались обробки в містах суспільного користування та на вулицях.
Проте є проблема з обробкою городів та прибудинкових територій. Відповідальність за це несуть самі власники приватних ділянок. Але частина мешканців прифронтової Кушугумської громади, а також власники дач після початку повномасштабного вторгнення виїхали на більш безпечні території. Тому обробляти від сарани їх ділянки наразі нікому. І цю проблему якось доведеться вирішувати у найкоротші строки, бо сарана байдужа до будь-яких кордонів – знищівши рослинність на одній ділянці, вона переходить до наступної.
Щодо причин нашестя сарани саме на Запоріжжі. Фахівці кажуть, що спалахи чисельності саранових часто пов’язані з низкою посушливих років і весняних посух. Збільшення чисельності сарани спостерігається після одного-двох посушливих років, які характеризуються підвищеними температурами вегетаційного періоду і зменшеною кількістю опадів. Саме такі умови спостерігаються цього року на півдні та сході країни.
Додатковими чинниками стала війна та осушення Каховського водосховища внаслідок руйнування росіянами Каховської ГЕС.
За словами начальниці відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Ольги Іртюги, спочатку спалах появи саранових спостерігався у червні цього року в Херсонській області. Але там це було на приватному полі, і за допомогою техніки небезпеку швидко локалізували.
У нашому регіоні, як зараз з’ясувалося, вогнища відновлення саранових знаходилися на території колишнього Каховського водосховища. Не стало природного водного бар’єра, проте з’явилися дуже сприятливі умови для відновлення комах.
– До того ж у нас не було фізичної можливості своєчасно це виявити та прийняти необхідні заходи, бо територія водосховища наразі для цивільних не доступна, закрита, – підкреслює Ольга Іртюга. – Тому про появу сарани ми дізналися лише тоді, коли комах вже побачили на території селища. Це була так звана сарана єгипетська, яка пересувається по землі. А невдовзі з’явилася й сарана перелітна…
Буквально сьогодні над водосховищем можна було спостерігати просто величезні хмари бурого кольору, які створювала сарана. Ці комахи вже не пішки ходять, а літають і здатні подолати за один раз до сотні кілометрів. Тому треба не лише обробку приватних городів у селищах поблизу колишнього Каховського водосховища провести, але й терміново обробити найближчі поля, аби не залишитися без врожаю.
До відома: в якості харчування сарана їсть листя, стебла, квіти рослин, також під час масової міграції може бути знищений весь посів в самі короткі терміни, втрата врожаю може становити від 25% до 100%.
Засоби боротьби з сараною
Обробки проводять дозволенними до використання в Україні інсектицидами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» («Енжіо», «Залп» КЕ, «Карате зеон» КЕ, «Хлорпірівіт-агро» КЕ, «Хантер» КЕ, «Ф’юрі» ВЕ, «Флоксен 247 SC» або інші).
Фахівці наголошують, що відповідно до статті 18 Закону України «Про захист рослин» підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни зобов’язані у сфері захисту рослин своєчасно проводити комплекс профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби з шкідниками, хворобами і бур’янами.
Світлана Шкарупа,
фото авторки та з відкритих джерел
