«Роммель» прийшов у 108-му бригаду тероборони в 2023 році та одразу підписав контракт. До цього працював у волонтерському фонді та встиг чимало допомогти захисникам України автівками, запчастинами та медициною. І ось, коли фонд припинив свою діяльність, хлопець вирішив йти на війну.
Згадує, що його рішенню дуже противилася мати, переживала: «Це ж війна, й може статися все, що завгодно…» Та минулося вже майже два роки, й вона змирилася.
-Взагалі я хотів йти на військову службу з першого дня російського вторгнення, однак мав обмежену придатність за медпоказниками, – згадує «Роммель». – Однак якось мені друзі показали відео, як хлопці працюють з FPV та безпілотниками. Я бачив, що вони дуже дружні, підтримують один одного. Зрозумів, що у такій команді у мене все вдасться. Зараз я з ними, в одному строю.
До цього «Роммель», як і належить, проходив підготовку у навчальному центрі. Каже відверто, що там було більш статутно. Здобув бойовий фах стрільця, однак цей період йому особливо не запам’ятався. А ось коли потрапив у бригаду, все змінилося. Відчув дружню атмосферу, якої так прагнув, та потрапив на навчання на оператора дрона. Це припало до душі.
-Як для мене, це дуже захопливо керувати дроном. Дуже люблю з висоти дивитися на нашу красиву природу. Звичайно, ми нищимо російських окупантів, однак більше до душі – природа, – з щирим юнацьким запалом ділиться враженнями «Роммель».
Тоді підрозділ отримав нові «пташки». і хлопцям довелося створювали відділення БПЛА з нуля. Значний внесок зробив побратим «Хотабич». На жаль, його вже немає – загинув…
«Роммель» запам’ятав свій перший бойовий виліт, до якого так довго та ретельно готувався разом з товаришами. Він увінчався успіхом: знищили ворожий бліндаж з особовим складом. І це дуже підбадьорило. З’явилась упевненність та бажання більше навчатися, ставати справжніми профі, аби нищити загарбників системно.
-Зазвичай нині ми працюємо вночі, – ділиться бойовими буднями «Ромель». – Так що орки не мають спокійного сну. Знають, що потривожимо. Для роботи у темну пору доби слід вміти орієнтуватися по тепловій сигнатурі. Для мене на початку це було непросто, але з часом увійшло у звичку. На жаль, зараз не бачу краси українських безкрайніх степів, однак чітко усвідомлюю, що ми – на своїй землі і ми її відстоїмо!
За плечима побратимів чималий досвід бойових дій. Врізались у пам’ять й запеклі бої, коли орки атакували українські позиції чисельними штурмовими групами.
-На попередньому районі оборони нам довелося підтримувати піхоту у відбитті атак ворога, який концентрував удар на незначному відрізку та задіював чималі сили в надії нащупати слабину і прорватися, – згадує «Роммель». – Довелося працювати, немов конвеєр. Тільки повертали «пташку» з роботи, одразу ж завантажували її мінами, змінювали батареї і… в бій. Тоді понищили чимало російських штурмовиків, і атака захлинулася! Іншим разом за ніч знищили п’ять бліндажів з особовим складом. Тоді ж три московити підірвалися на наших мінах, які встановлювалися дистанційно. Серед них був й один офіцер…
Окрім бойової роботи військовослужбовці постійно проводять час на полігонах: нальоти і практика, адже все приходить з досвідом.
Росіяни також не стоять на місці, й вживають заходів протидії українським бомберам. Застосовуються РЕБи, сітки тощо.
Протистояння загострюється, і в цій конкуренції «щита та списа» слід завжди навчатися та засвоювати нові технології.
– Як відволікаєтеся від війни? – Запитуємо «Роммеля».
-Дивлюсь кіно, аніме… Ось з останніх серіалів продивився «Декстер», з аніме – «Створні у безодні». Перший – детектив, а аніме – фентезі з захоплюючим сюжетом. Це добре психологічно розвантажує.
-Ви здивували, адже побутує думка, що аніме – то більше для дівчат…
-Я не погоджуюсь. Ось, «Студент», «Кічкас» також полюбляють аніме. І це зовсім не «ботани», чи якісь затюкані хлопці. Це – досвідчені бойові побратими, які вже показали себе у бою. А щодо аніме – то це цілий пласт японської культури. А Японія нині активно допомагає Україні як надійний та послідовний партнер.
-Хто Вас чекає вдома?
-Чекає матір та дівчина. Ми переписуємося та телефонуємо одне одному. Морально підтримують мене. Присилають посилки. Відповідаю коротко: «Дякую. Все добре!»
Вірю в те, що українське сонце взійде і правда переможе. Разом з побратимами робимо все, аби захистити свою землю. Мене втішає, що наша «Баба Яга» (саме так ворог називає наші дрони-бомбардири) – справжня нічна страшилка для росіян!
Телефон рекрутингового центру 108-ї бригади ТрО: 0 800 337 803.
