Осиротілі будинки і випалена земля. Лише в деяких хатах залишаються люди. Без світла, води та з безліччю нагальних питань, у вирішенні яких часто покладаються на поліцейських
.
Саме так описав сьогоднішнє життя прифронтових сіл Степногірської громади Василівського району відділ комунікації поліції Запорізької області у своєму репортажі про чергову гуманітарну місію поліцейських під обстрілом ворога.
Місцева жителька Світлана, відзначили далі в поліції, радо зустріла довгоочікуваний вантаж – хліб, який привезли степногірські правоохоронці. В її селі Павлівка, як і в сусідньому Лук’янівському, магазини давно не працюють, отже на свіжу випічку місцеві жителі, а нині їх залишається лише двадцятеро чекають з нетерпінням.
Ящики з хлібом поліцейські залишають на подвір’ї, бо саме сюди за ним прийдуть односельці. Так в них прийнято. Доставка – двічі на тиждень. Це хоч і нечасто, але вкрай необхідно багатьом жителям, оскільки тут залишаються переважно літні, самотні та навіть маломобільні люди, які не можуть дістатись до віддалених пунктів роздачі гуманітарної допомоги чи магазинів на території громади. До того ж пересування ускладнюють ворожі обстріли.
Виживають місцеві переважно за рахунок натурального господарства. Наприклад, Світлана з чоловіком тримають двох корів, вирощують городину. Однак рука окупанта піднялася й на них – унаслідок обстрілу фосфорними снарядами згоріло кілька копиць тяжкою працею заготованого на зиму сіна. Довкола подвір’я і всюди, куди сягає око, – згоріла трава.
Поліцейські допомагають, чим можуть. Свого часу завезли в село генератор – щоб місцеві могли заряджати телефони й тримати своєчасний зв’язок з ними та рідними.
До речі, весь час, поки поліцейські перебували в селі, не припинялася робота ворожої артилерії. Адже до лінії фронту всього три кілометри.
