Гуляйпільська громада знову б’є на сполох: до порядку денного засідань Кабміну має увійти проєкт постанови «Про затвердження Переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин), які мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави, що надаватимуться у користування шляхом проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та на умовах угод про розподіл продукції».
Скажете, як цей документ стосується громади? Прямо й безпосередньо. Бо до того переліку включено Гуляйпільське родовище залізних руд, проти розробки якого гуляйпільці регулярно протестують більше 15 років. І тепер депутати Гуляйпільської міської ради ухвалили звернення до Кабміну з вимогою виключити згадане родовище з переліку.
Мінусів у рази більше, ніж плюсів
Нагадаємо, що «МИГ» висвітлював перипетії боротьби мешканців батьківщини батька Махна зі спробами різних фірм взятися за розробку рудника у жовтні 2005, у березні та листопаді 2006, червні та жовтні 2011, січні та грудні 2021, у травні 2013 років тощо.
Причини опору громади були в тому, що вміст заліза в руді не надто високий, а мінусів від розробки родовища для мешканців набагато більше, ніж уявних преференцій у вигляді робочих місць чи обіцяного на той момент поліпшення інфраструктури.
- На цих територіях розташовується кілька пам’ятників історичної спадщини, а також три природні заказники.
- Гідрогеологічні умови розробки визначено як дуже складні.
- В межах родовища знаходиться сім водоносних горизонтів. Якщо воду при розробці почнуть відкачувати, то будуть знищені майже три тисячі гектарів родючих орних земель.
- Мешканці втратять чисту питну воду.
- Вибухові роботи в кар’єрі загрожують цілості та безпеці п’ятиповерхівок в Гуляйполі, яке знаходиться всього в п’яти кілометрах від потенційного місця розробки.
- Пил від вибухів міститиме половину таблиці Менделєєва.
І цей перелік можна продовжити…
Махновці хочуть розвивати історичний і зелений туризм…
З початком російської агресії родовище на деякий час зникло з порядку денного промисловців. Тим часом почалася децентралізація. У 2016 році створилася Гуляйпільська міська територіальна громада, до якої увійшли, крім міста, ще 30 навколишніх сіл. Громада почала досить швидко розвиватися, і у серпні 2018 року взяла участь у програмі «Інтегроване просторове планування для об’єднаних територіальних громад», що була ініційована CANactions School і впроваджена за підтримки програми «U-LEAD з Європою».
Активісти разом з відвідувачами громадських слухань проаналізували сильні й слабкі сторони для стратегічного планування й розробили концепцію інтегрованого розвитку, одним із завдань якої став розвиток туристичної сфери. Гуляйпільці вирішили приваблювати українських та іноземних гостей пізнавально-екологічним туримом, і мріють створити рекреаційну зону «Махновські острови», реконструювати родинну садибу Нестора Махна, відродити фестиваль «Махнофест», популяризувати зелені садиби й розвивати велосипедну інфраструктуру.
…а розробка родовища – чільна загроза
Жодним словом у документі не мовиться навіть про теоретичну можливість дозволити комусь освоювати рудник. Навпаки:
“розробка родовища залізної руди попри бажання громади” вказана серед чільних загроз амбітним планам перетворення Гуляйполя на “екзотичне серце країни, колиску волі та свободи, територію чистого інвестиційного клімату, якісного життя, талановитих людей” [таку візію визначили для себе гуляйпільці].
Їхні побоювання, на жаль, виявилися не безпідставними. Наприкінці 2018 року Кабмін запровадив експеримент щодо проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів. І наприкінці 2019 року на сайті Державної служби геології та надр України (надалі Держгеонадра) дані про Гуляйпільське родовище розмістили як пропозицію для інвесторів. Очікувана вартість лоту на Гуляйпільське родовище залізних руд склала один мільярд 272 мільйони 631,3 тисячі гривень.
Міська влада зреагувала, і 25 березня 2020 року звернулася до Держгеонадр з проханням прибрати його з переліку металевих корисних копалин, які виставлені на аукціон. Ситуація на деякий час заспокоїлася. Проте власне процедура аукціонів протягом 2020-2021 років почала активно впроваджуватися.
Громада обурена прийняттям рішень поза спиною
А нещодавно активісти ГО «Гуляйпільська громада» та міська рада дізналися, що на початку літа з’явився потенційний інвестор – ТОВ «СПИС Україна», який розгорнув бурхливу діяльність. Протягом кількох місяців товариство озброїлося погодженнями Міндовкілля, Держгеонадр, Державної регуляторної служби, завдяки чому рудник потрапив до чергового переліку «аукціонних» родовищ корисних копалин.
На сесії 24 листопада поточного року схвильовані та обурені депутати Гуляйпільської міської ради ухвалили звернення до Президента України, Кабінету міністрів та народної депутатки Марини Нікітіної. Депутати звертають увагу високопосадовців, що з ланцюжка погоджень знову «випала» надважлива складова: свою думку щодо використання корисних копалин мала висловити громада. Але ніяких рекомендованих листів з пропозицією щодо включення родовища до переліку, як це визначено законом, органи виконавчої влади Гуляйполя не отримували.
Депутати попереджають про негативні соціальні наслідки.
“Питання відкриття Гуляйпільського родовища залізних руд підіймалося неодноразово. Гуляйпільською міською радою майже щороку направляються звернення до органів державної влади щодо негативного ставлення мешканців громади до можливості видобування корисних копалин на ділянках надр Гуляйпільського родовища.
За результатами громадського обговорення, проведеного у 2005 році, проти відкриття родовища висловилось 2718 громадян; за результатами громадських зборів, які відбулися 2013 року, проти відкриття родовища висловилось 5231 громадянин, що підтверджено протоколами обговорень та підписними листами зборів громадян. Щороку питання відкриття родовища набирає все більшого резонансу серед громадян”.
Наслідком може бути екокатастрофа для кількох областей
Питання: “Бути чи не бути?” – стосується не лише Гуляйполя. В останні десять років науковці провели низку досліджень, які чітко зафіксували небезпеку (у разі розробки кар’єру) для екології кількох областей України. І депутати підкреслили це у зверненні.
“Наголошуємо, що промислове освоєння родовища несе значні ризики для екологічної безпеки регіону… Роботи призведуть до спадання водоносних горизонтів, висушування регіонів в межах Консько-Ялинського малого артезіанського басейна (Запорізька, Дніпропетровська, Донецька області), засолювання та вивітрювання чорноземів, висушування рік-притоків Дніпра, і як результат – втрата джерел питної води”.
Наприкінці Гуляйпільська міська рада висловилася “категорично проти відкриття Гуляйпільського родовища залізних руд – на підставі громадських обговорень громадян та загальних зборів громадян за місцем проживання, щодо користування ділянками надр”.
«МИГ», як завжди, відслідковуватиме розвиток подій на Гуляйпіллі.
Ганна ЧУПРИНА , фото з відкритих джерел
МИГ: За інформацією видання nadra.info, “Гуляйпільське родовище залізних руд у Запорізькій області номінувало для виставлення на аукціон ТОВ “СПИС Україна”, засновниками якого є чотири турецькі компанії, а також координатор групи ONUR в Україні Караахметоглу Емре.
Саме після заяви ТОВ “СПИС Україна”, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України внесло пропозицію “щодо включення Гуляйпільського родовища, що знаходиться у Пологівському районі Запорізької області, з метою видобування … до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон”.
Крім залізнорудного родовища Гуляйпільське ТОВ “СПИС Україна” номінувало для виставлення на аукціони ще 11 спецдозволів: три заяви стосуються руд золота, вісім – каоліну”.
