“Вчора (20 лютого 2026 року, – авт.) було зруйновано знамениту виноробню Трубецького у селі Веселе, що на правому березі Дніпра навпроти Нової Каховки”, – повідомив киянин, дослідник та популяризатор здобутків архітектури Семен Широчин.
Це був не тільки центр виноробства, а й видатний архітектурний комплекс. Головний корпус, виконаний у неоготиці наприкінці ХІХ століття, ні з чим не сплутати. …А тепер це руїни.
За інформацією, створеною за часів розквіту підприємства (https://story.theheartofwine.com/prince-trubetskoy-winery), «Виноробне господарство князя П. М. Трубецького» вважалося виробництвом середнього розміру: з власними виноградниками, лабораторією та віднедавна ще з окремою можливістю відпочинку в оточенні виноградних лоз: у старому корпусі, збудованому ще засновником, облаштували готельний комплекс.
І це той рідкісний випадок для нашої країни, коли виноробне підприємство має тяглість виробництва ще з XIX сторіччя, хоч і з поправкою на важкі наслідки радянського підходу до справи.
Князь Петро Миколайович започаткував виноробню ще в 1896 році (тож, 130 років тому). Саме тоді були закладені перші виноградники з сортами Піно Фран, Піно Грі, Совіньйон, Каберне та Рислінг.
Винопереробний процес відбувався в селі Козацькому. Тепер ця частина відділена в окремий хутір Веселий, і саме тут зараз знаходиться сучасне підприємство. Вина, вироблені Трубецьким, почали свій переможний рух майже одразу: уже в 1900 році отримали Гран-прі на Всесвітній виставці в Парижі. Попереду було ще багато нагород на різних міжнародних конкурсах, вина Трубецьких замовляла британська королева, і хто зна, яких ще вони могли досягти висот, але… У 1917 році виробництво було націоналізовано. Родина Трубецьких рятувала свої життя та емігрувала з країни, залишивши маєток, підприємство і, головне, виноградні лози тим, хто уявлення не мав про цінність залишеного скарбу…
