Пішов шостий рік, як Україна беззастережно обрала європейський шлях цивілізаційного розвитку. Йдуть [часом з рипом] реформи, що покликані наблизити життя співгромадян до рівня хоча б колишніх прибалтійських «сестер» по Радянському Союзу. Та чи стала євроінтеграція для українців чимось більшим і практичним, ніж звіти вузького кола експертів? Чи знаходять собі місце в окремих регіонах кращі європейські практики? Чи не саботують їх впровадження на місцях окремі [а, може, не такі вже й окремі] чиновники?
Цими питаннями перейнялися експерти незалежного аналітичного Центра «Нова Європа». Разом з урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції вони підготували дослідження «Євромапа України. Рейтинг європейської інтеграції областей».
Де в цьому рейтингу знаходиться Запоріжжя, йшлося на публічній дискусії*, у якій взяли участь перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий, радниця віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дар’я Гайдай, начальник Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Запорізької облдержадміністрації Артур Бойко, представники об’єднаних територіальних громад, політичні експерти, соціологи, представники громадських організацій.
«Найпросунутіші» області теж далекі від ідеалу
За словами заступника голови Центру «Нова Європа» Сергія Солодкого, експерти розробили 34 індикатори в рамках восьми сфер:
- економічна інтеграція
- інфраструктура
- локальна демократія та підзвітність
- освітня наукова та культурна інтеграція
- енергетична та екологічна інтеграція
- гендерна рівність
- комунікація євроінтеграції
- ширше партнерство
Індикатори в залежності від їхньої «суспільної ваги» оцінювалися від п’яти до десяти балів. Найбільша їхня кількість, яку могла набрати та чи інша область у підсумку, склала 248 балів.
Запорізька область набрала лише 101,57 бала, та посіла в загальному рейтингу 19-е місце. Хоча рвати на собі волосся зарано. Навіть Львівська, Івано-Франківська та Вінницька області, що увійшли до трійки лідерів, далекі від ідеалу: вони досягнули дещо більше половини від усіх індикаторів. І, як розповіла експертка Центра «Нова Європа» Тетяна Левонюк, за окремими показниками південні та східні регіони мають лідерські позиції.
За словами радниці віце-прем’єр-міністра Дар’ї Гайдай, євроінтеграція передбачає поєднання економік та людей, і в напрямку входження в освітній та культурний простір більш-менш євроінтегрується вся країна. Перехід аналізу цих процесів на регіональний рівень має на меті побачити прогрес та прогалини й зрозуміти, чим Київ та Європа можуть допомогти, аби євроінтеграція була більш ефективною.
Запоріжжя веде перед у співпраці з євробанками та… інвесторами
Тож повернемося до нашої області. Незважаючи на досить скромне місце в рейтингу, наш край – серед топ-3 областей, які мають найбільшу кількість проєктів, підтриманих Європейським інвестиційним банком [ЄІБ] та Європейським банком реконструкції та розвитку [ЄБРР]. Регіон входить в п’ятірку лідерів з модернізації міської інфраструктури через Державний фонд регіонального розвитку [втілено 101 проєкт]. Сьоме місце область займає за кількістю підприємств з іноземним капіталом [205]. І 77,1 відсотка складає частка прямих інвестицій з ЄС в економіку області [cередній показник по країні – 78 відсотка].
Два останні показники здалися авторці цих рядків трохи компліментарними. Мабуть, далася взнаки здібність наших олігархів реєструвати підприємства та заводити гроші через офшори, яких вистачає не тільки на Віргінських островах, а і в європейських країнах.
З іншими нашими досягненнями можна познайомитися з інфографіки. Більш цікавими є коментарі присутніх на презентації посадовців, експертів та громадських діячів.
Що змінює людську ментальність
Керівник управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності ЗОДА Артур Бойко
підтвердив, що стільки коштів у реальні проекти, як ЄС, не інвестує ніхто. Лише за надзвичайною кредитною програмою на відновлення України та програмою розвитку муніципальної інфраструктури реалізовано більше 30 проєктів вартістю 992 мільйони гривень. На сьогодні для Запоріжжя затверджені проєкти з модернізації громадського транспорту та тепломодернізації будинків. “Коли люди у громадах бачать, як з’являються відремонтовані за останнім словом енергозберігаючих технологій дитсадки, школи, гуртожитки, поліклініки, у них поступово змінюється ментальність, – повідомив пан Бойко. – Вона змінюється і у влади. Бо коли в 2015 році ЄІБ запропонував нам зробити перший проект, що називається, «під ключ», ми не мали що запропонувати. Бо звикли планувати «латання дірок». А після того досвіду почали готувати якісні проекти”.
В той же час люди схильні швидко забувати про добро, тому їм про це треба постійно нагадувати. Артур Бойко визнав, що в інформаційній роботі були прорахунки, незважаючи на велику кількість кампаній з роз’яснення засад євроінтеграції.
Керівника зовнішньоекономічного управління тішить, що за останні роки Запорізька область стала менше орієнтуватися на Росію, експорт до країн ЄС нині перевищує експорт до північного сусіда, і мешканці почали відходити від думки, що ми з ним пов’язані повік.
Мешканцям важливі дороги, чіткі правила гри та прозорість влади
Ще більшу наверненість до Євросоюзу має забезпечити краща логістика, аби запоріжці могли на власні очі побачити ту Європу. А з цим поки що проблеми. Новий пасажирський термінал на летовищі – це добре. Але звичайні автомобільні дороги залишають бажати кращого. За кількістю відремонтованих у 2014-2018 роках автошляхів Запорізька область входить у п’ятірку, на жаль, не лідерів, а аутсайдерів.
Люди взагалі звикли асоціювати успішну євроінтеграцію з чимось, що можна помацати руками. Тому макроекономічні показники, як, наприклад, першість у виробництві відновлювальної електроенергії, жителі не сприймають як зближення з ЄС. Бо сума вкладених коштів велика, а кількість створених робочих місць маленька.
Більше того. Як розповів політичний експерт, соціолог Аскад Ашурбеков, який займається соціологічними замірами з 2013 року, ЄС для запоріжців – це чіткі правила гри та прозорість влади. А в буденних практиках мешканці стикаються з закритістю чиновників та непрозорістю інвестицій. Тому годі сподіватися, що євроінтеграція для них щось більше, ніж «київські забаганки».
Екологія: великі перспективи чи ситуація критична?
“Яка може бути євроінтеграція, коли влада заробляє чи дозволяє заробити своїм «улюбленцям» на харчуванні у дитячих садках?
– підтримала пана Ашурбекова директорка ГО «Дзиґа» Олеся Крамаренко. – Але я про своє коло зацікавлень – екологічні індикатори загалом та моніторинг якості повітря зокрема. На місцевому рівні запрацювали процедури «Оцінки впливу на довкілля» та «Стратегічної екологічної оцінки», але до справжнього діалогу влади та громадськості з цих питань ще дуже далеко. Починаючи з банальної відсутності приміщення для громадських зборів й закінчуючи ігноруванням активістів з боку провладних ЗМІ… На державному рівні прийняті деякі відповідні до європейських директив закони чи постанови, але якщо брати по пунктах, то вони не працюють, бо немає підзаконних актів. До того ж, відчуйте різницю: Європа міряє якість повітря, а Україна – рівень забруднення. І коли я бачу в рейтингу, що за індикатором «Екологічні проекти та ініціативи за підтримки ЄС» Запоріжжя має один бал з семи можливих, то питаю себе: це в нас перспективи великі чи ситуація критична?”
Тож роботи щодо посилення євроінтеграційних процесів попереду багато. Посприяти їм мають Агенції регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції», що до кінця 2024 року мають відкритися в усіх обласних центрах. Сподіваємося, що у Запоріжжі він відкриється не останнім. «МИГ» як видання, що регулярно висвітлює євроінтеграційні процеси, охоче виступив би його інформаційним партнером.
Ганна Чуприна
*Захід відбувся в рамках програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
