Громадська організація «Екосенс» спільно з мережею підтримки та розвитку громадських ініціатив «Довкола» презентували результати річного моніторингового дослідження стану малих річок Запоріжжя.
Презентація та перше обговорення результатів відбулося під час засідання Науково-технічної ради ЗОДА, а також на онлайн-зустрічі з журналістами, науковцями, активістами та небайдужими запоріжцями.
Знищення Каховської ГЕС у червні 2023 року різко погіршило гідрологічну ситуацію в регіоні. Спрацювання Каховського водосховища створило загрозу нестачі води, підвищеного забруднення, руйнування водних екосистем. У такій ситуації значення малих річок Запорізької громади – Мокрої, Сухої – зросло багаторазово. Це не лише резервне джерело аварійного водопостачання, а й осередок біорізноманіття, регулятор мікроклімату, складова зеленої інфраструктури громад.
Проби води бралися з 20 точок на річках й проводилося в чотири сезони року. Участь у відборах проб взяли волонтери й активісти.
В результаті річної моніторингової роботи науковий керівник і експерт дослідження канд. техн. наук, доцент каф. «Екологічна та цивільна безпека» Українського державного університету науки і технологій, науковим керівником мережі підтримки громадських досліджень «Довкола» Максим Сорока представив комплексну оцінку екологічного стану вод за фізико-хімічними показниками, зокрема вмістом азоту амонію, нітратів, фосфатів, заліза та ін. Чітко Чітко видно, що якість вод різко погіршується в напрямку від верхів’я річок до місця впадіння в Дніпро. Так, вміст амонійного азоту в гирлових частинах річок досягав 0,075 мг/дм3 (Мокра, район автовокзалу), а у верхів’ях – лише 0,015 мг/дм3 (Наталівка).
Ключові висновки дослідження:
* якість води погіршується ближче до впадіння річок у Дніпро, що свідчить про сильне забруднення урбанізованих ділянок;
* найбільші перевищення норм зафіксовані за показниками азоту амонійного, сульфатів, хлоридів і фосфатів;
* експедиції підтвердили песимістичні прогнози щодо деградації малих річок, однак дали і конкретні підстави для формування плану дій щодо їх збереження.
Проведені дослідження та отримані результати дали змогу напрацювати кілька основних рекомендацій. Серед них:
* збереження та відновлення заплав і прибережних смуг;
* створення буферних зон із природною рослинністю;
* відновлення малих штучних водойм (ставків);
* включення малих річок до програми ЕСР (екологічної системи регіону) для стратегічного управління природними ресурсами;
* потреба внесення малих річок до стратегій зеленого відновлення на рівні області та громад тощо
– Якщо ми не закладатимемо кошти та не докладатимемо зусиль уже зараз і в найближчі роки, то за пару десятиліть більшість малих річок – як з тих, що ми досліджували, так і тих, які ще не встигли – просто зникнуть з мапи Запорізької області. А це суттєво вплине на екологічний стан, змінить ландшафт і матиме інші наслідки, – резюмував презентацію Максим Сорока.
Ознайомитись з дослідженням можна за посиланням.
