Моніторинг від EMBLAS допомагає розкрити секрети здоров’я Чорного моря

Моніторинг від EMBLAS допомагає розкрити секрети здоров’я Чорного моря

Спеціалісти Українського наукового центру екології моря кілька років поспіль беруть участь у багатоступеневому європейському проекті EMBLAS. Цього року частину заходів з моніторингу здоров’я водоймища вони сподіваються здійснити на  власному відремонтованому державним коштом кораблі «Володимир Паршин».

Прозора водичка, піщане узбережжя, руді скелясті схили – вирій для відпочиваючих, які за місяць полонять курорти Чорного моря. Та чи таке воно чисте й цілюще, яким видається? На жаль, не зовсім.

Море приховує у своїх глибинах отруйні хімічні речовини та сполуки далеко не природного походження. За багато кілометрів від берегів «мандрують» скупчення ібупрофену, кофеїну, діоксинів, плями олії від сонячних опіків та інших «випорожнень» цивілізації . Ними вимушено «харчуються» морські мешканці. Нещодавно у пробах риби науковці виявили ртуть, а тіло мертвого дельфіна, викинутого на українське узбережжя, було буквально нашпиговане хімікаліями, що використовуються для надання меблям протипожежної стійкості. Усе це «багатство» бумерангом повертається до нас, споживачів риби та інших морепродуктів.

Звідки беруться у морі «дари цивілізації», де концентруються і що з цим робити? На ці та інші питання кореспондентка «МИГа» отримала відповідь у прес-турі «Європа в Одеській області: в бізнесі, громадах та медіаменеджменті», – зокрема, під час візиту до Українського наукового центру екології моря.

EMBLAS: наукове обгрунтування прийняття рішень

Ця установа кілька років поспіль бере участь у міжнародному багатоетапному проекті «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря» під загальною назвою EMBLAS. За підтримки Європейської комісії та Програми розвитку ООН, науковці кількох країн працюють над отриманням даних про екологічний стан Чорного моря відповідно до вимог Рамкової Директиви морської стратегії ЄС та Водної рамкової директиви ЄС.

Простіше кажучи, європейці давно встановили загальне для всіх правило: “Добре довколишнє середовище = здоров’я людини”, – і виробили законодавчу та практичну систему його дотримання . Підписавши Угоду про асоціацію з Євросоюзом, Україна зобов’язалася доладнати своє законодавство до європейських стандартів. Участь у проекті EMBLAS – один із кроків до побудови національної Морської стратегії.

Купа папірців без наукового підґрунтя залишиться сміттям. Так само як при хворобі ліки не дадуть жодного ефекту без правильного діагнозу. Як розказали директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін та начальник відділу аналітичних досліджень і організації моніторингу центру Юрій Дєньга, проект «Посилення екологічного моніторингу Чорного моря» якраз і покликаний визначити, в якому стані зараз знаходиться наше унікальне водоймище, встановити показники його ідеального здоров’я, а вже після цього сформувати заходи його поліпшення. “Європейська допомога надвагома, – каже Віктор Коморін. – Завдяки співпраці ми покриваємо усе Чорне море, отримуємо не тільки більшу кількість даних, а й нові методики, можливості навчання”.

Директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін та начальник відділу аналітичних досліджень і організації моніторингу центру Юрій Дєньга

Під час перших двох етапів проекту [EMBLASI та EMBLASII] , що тривали з 2013 по 2018 роки, українською стороною разом з іноземними партнерами та експертами була проведена велика робота з вивчення морської екосистеми, усіх її мешканців – від дельфінів до мікроорганізмів. Здійснена базова оцінка по восьми з запланованих одинадцяти показників [так званих дескрипторів], а також вироблена структура Морської стратегії України.

Нещодавно стартувала наступна фаза – EMBLAS Plus загальною вартістю 1,6 мільйона євро, яка триватиме півтора роки. До кінця 2020-го науковці сподіваються завершити дослідження й розробити конкретний план дій.

Чому науковцям не до смаку дельфіняча кмітливівсть

Моніторинг морського пульсу здійснюються на кількох рівнях.

Дуже багато інформації ми отримали під час спільних чорноморських досліджень на румунському судні «Маре Нігрум» за маршрутом «Констанца-Одеса-Батумі» на попередньому етапі, – розповідає експерт зі зв’язків з громадськістю проекту EMBLAS Plus Олена Марушевська. – Вперше визначено цілий перелік речовин-забрудників, специфічних саме для Чорного моря. Більше того, деякі сполуки, що утворилися у морській воді, наразі неможливо ідентифікувати, але зібрані їхні цифрові, якщо можна так висловитися, «відбитки пальців», які будуть проаналізовані науковцями у майбутньому. На жаль, сліди людської життєдіяльності зафіксовано по всьому водоймищу. А у центральній частині Чорного моря були знайдені великі концентрації плаваючого сміття”.

Влітку фахівці Українського наукового центру екології моря сподіваються вирушити у чергову спільну чорноморську експедицію на власному судні «Володимир Паршин», у капітальний ремонт якого держава минулого року вклала значні кошти. Одним із об’єктів спецмоніторингу стануть дельфіни, за якими планується спостерігати не тільки з моря, а й з повітря. Фахівці розмірковують також над створенням пристроїв, які відлякували б дельфінів від рибальських сіток, і нарікають на дельфінячу кмітливість Ці розумахи можуть швидко здогадатися, що їх просто женуть від місця здобичі, а риб’ячі косяки такі принадливі… На жаль, як і для браконьєрів.

Як співіснують «аборигени» та «прибульці»

Моніторити стан морського організму допомагають і його власні мешканці. Ті, що живуть у так званих біотопах на стику води, суші і повітря, тобто у прибережжі на глибині два-чотири метри. Науковці пильно слідкують за співвідношенням «аборигенів» та «прибульців». Поява останніх може свідчити про зміни клімату. Хоча деякі види, примандрувавши до Чорного моря кілька десятиліть тому, стали вже старожилами, з якими хочеш-не хочеш, а доводиться якось співіснувати.

Науковий співробітник Інституту морської біології Олександр Куракін демонструє проби, узяті за 50 метрів від берега

Наприклад, як розказав науковий співробітник Інституту морської біології [ще один партнер проекту EMBLAS Plus] Олександр Куракін, рапана прибула до нас із Японії у 1947 році, після чого примудрилася здійснити кругосвітню подорож і остаточно отаборилася у Чорному морі. Цей хижак дуже полюбляє смакувати мідіями. І, мабуть, ми давно б уже не бачили цих молюсків, якби саму рапану не виловлювали й не поїдали тоннами двоногі «хижаки».

Такою самою «зайдою» є водорость із Білого моря. Їй так сподобалися теплі чорноморські води, що тепер повітря на узбережжі гусне від специфічного амбре не раз, а двічі на рік.

Але вчені кажуть, що останнім часом вплив «закордонних гостей» на «аборигенів» меншає. Але «корінному населенню» біотопів все одно нелегко.

Експерт зі зв’язків з громадськістю проекту EMBLAS Plus Олена Марушевська та старший науковий співробітник Інституту морської біології Михайло Сон

Це наші маленькі вартові, що дуже швидко реагують на деякі процеси, – каже старший науковий співробітник Інституту морської біології Михайло Сон. – Коли на пляжі забагато відпочиваючих, і пісок трамбується, вони зникають через нестачу кисню. Так само їхня відсутність свідчить, що вода забруднена нафтопродуктами , важкими металами або каналізаційними стоками. Не побачиш їх і там, де знищені їхні біотопи”.

Автентичне одеське узбережжя

Тому вчених дуже порадувала присутність у пробах, які відібрав за 50 метрів від берега Олександр Куракін, наявність філофори та цистезіри – індикаторів на чистоту води.

Шукаємо «вартових» та годуємо Пластикожуя Оззі!

Наукові співробітники за усього бажання не можуть відслідкувати узбережжя цілком і повністю. Тому вирішили залучити до цієї справи юних натуралістів та усіх зацікавлених. У рамках проекту EMBLAS II було видано польовий визначник «Екологічні вартові Чорного моря» та розроблено мобільний додаток «Чорноморська книга спасіння». Відпочивати на пляжі, відшукуючи «вартових», фотографувати їх та надсилати вченим дані з координатами знахідки, стало багатьом цікаво. Щоправда, науковці серед цінної інформації отримали сповіщення про «зафіксованих» спрутів та русалок, але не образилися

Найбільш небезпечними «мешканцями» моря стали відходи з пластику. Аби завадити їхньому переселенню до води з пляжів та берегів річок, в рамках проекту EMBLAS Plus започатковано акцію «Врятуємо море разом!» На допомогу морю прийшов Пластикожуй Оззі Він залюбки «споживає» кришечки від пляшок з-під газованих напоїв, а також непрозору тару хімічних миючих засобів. «Їжу» Оззі у вигляді посортованого за кольором пластику постачають діти зі всієї України. Може, і запоріжці долучаться до відгодовування Пластикожуя Оззі? Про деталі акції можна дізнатися на FB-сторінці під назвою Fans Of The Black Sea/ Фани Чорного моря

Ганна Чуприна, фото автора

(Visited 111 times, 2 visits today)
Оставить комментарий

Отправить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *