Щодо сьогоднішньої вистави «Бонжур, Моллі!» у запорізькому театрі «Свія», на сайті http://swija.com.ua/ зміст п’єси викладений дуже лаконічно: “Всілякі є, і всілякі треба. І не все те страшне, що страшним здається”.
Всілякі – це про комах. Хтось когось налаштований з’їсти, а хтось когось любить більше за власну безпеку – тож все, як у людей. Тим цікавіше слухати дотепні репліки та бачити найщиріші емоції на юних обличчях акторів. Так, «Свія» – театр, в якому грають діти.
Тим смішніші жарти та пронизливіші емоції, які отримують всі, від малюків до глядачів статечного віку – саме така аудиторія театру.
Оцініть дотепні моменти.
“Коли я була молода – вечір був добрий. А тепер у мене одинадцяті ноги ниють, а чотирнадцяті німіють…” , “Мені здається, моє життя складається із взування та розування!” – все це промовляє Гусінь із вишуканим шлейфом ніг та яскраво підведеними зеленим очима, якими вона спокушує то Павука, то глядацьку залу.
“Дитинко, а ти мене зовсім не боїшся”, – дивується Павук. І таким тоном каже «На добраніч», що всі налякано верещать.
Бо страшний!
А як вам «молоко сонечок», яке розпродають відерцями, та пропозиції погадати по долоньці від всяких хробачків, прямо у залі?
Головна героїня, Моллі – нічний непоказний метелик [та юна актриса, яка грає цю роль, здатна закохати у себе не тільки Козявочку, який каже: “Розумієш, коли я тебе побачив,.. таку беззахисну, я зрозумів, що не важливо, така ти, як всі, чи не така. Головне, щоб ти була живою”]. Моллі ж спить тоді, коли решта не спить, гуляє тоді, коли гуляти не можна і – що найголовніше – не боїться тих, кого [як усі вважають] варто боятися.
Та коли Моллі намагається жити звичним для усіх життям, вона мало не потрапляє на обід до Шершня, причому не в якості гості, а саме в якості десерту. Як він там заявив: “Сьогодні на обід не показний, але дуже апетитний метелик”. Справжній диктатор, який хотів, щоб їжа йому ще й апетитно представлялася перед тим, як бути з’їденою!
І сонну Моллі довелось рятувати всьому комаству галявини, бо ж дівчина така добра, що допомагала усім [“так, вона зробила добру справу, та якось дуже швидко”, – Гусінь].
У поєдинку за Моллі зчепилися Шершень та Павук, причому останній показав себе таким чарівним злодієм, що у нього закохалась Гусінь. І не тільки вона.
Тож, у виставі «Бонжур, Моллі!» все закінчується добре. Зовні смішний, а насправді страшний Шершень покараний. Зовні страшний, а насправді смішний Павук став душею компанії, а Моллі одружується із закоханим у неї Козявочкою. Починаються танці-стрибанці – ну, а як ще покажуть свою радість комахи?..
А у залі цього дня сиділи та уважно дивились на гру молодших друзів актори, які цим незвичайним літом закінчили навчання у студії «Свія», де зіграли у десятках вистав. І це було прощання із дитячим театром, бо випускники стали студентами театральних вишів України та Австрії. І як прекрасні метелики розлітаються світом, щоб нести у серці спогади про чудовий театр «Свія», де грають та дорослішають діти.
Інеса АТАМАНЧУК, фото автора
