У ніч із 6 на 7 липня ми святкуємо Івана Купала. Попри церковні заборони, стародавнє українське свято продовжує своє існування та досі залишається популярним у країні.
Про особливості святкування Купала розповіла завідувачка відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України Олена Громова.
Свято символізує народження літнього сонця Купала і в язичницькі часи – це свято було дуже знаковим для наших предків.
Саме коли Україна вже пристроїлася під християнство, це свято пов’язали з днем народження Івана Хрестителя – Івана Предтечі.
Попри згадки свята Купала у релігійних синопсисах, церква не визнавала таке гуляння.
“Церква весь час боролася з цим святом, вважаючи його бісовським. Тому що там не визнавали перестрибування через вогонь та виплітання вінків. Церква трактувала усе з біблійної точки зору, тому тоді не дозволялось українцям ходити на вечорниці та збиратися біля водоймищ”, – зазначила Олена Громова.
Якщо говорити про територію України, то, власне, Івана Купала відоме майже у всіх регіонах, але все ж менше у західному регіоні.
Основні елементи святкування Івана Купала включають в себе вогнища, водні обряди та весільні гуляння.
Люди збираються навколо великого вогнища, стрибають через полум’я, а також співають пісні та танцюють. Це символізує очищення від попереднього року та народження нового життя.
І хоча часи змінюються, традиції залишаються незмінними.
“Мені у відрядженнях доводилося неодноразово бачити, як навіть старші люди, старше покоління, приходили на свято і старалися також перестрибнути через вогонь. Вони пояснювали це тим, що вогонь обов’язково очистять їхнє тіло і душу від хвороб.
Щодо молоді, то зрозуміло, що тут любовна тематика. Молодь, бравшись за руки, перестрибувала через вогонь, і вважалося, що якщо вони не розривають руки, то вони будуть мати довге щасливе життя разом”, – повідомила Олена Громова.
Окрім того, через вогонь також старалися проганяти тваринок і домашню худобу, щоб уберегти їх від різних хвороб, вроків і нечистої сили.
За віруванням наших пращурів, якщо людина була хвора протягом тривалого часу і не знаходила полегшення, вона могла скористатися цим обрядом. Ідея полягала у тому, що шляхом зняття і спалення хвороби, яку символізував одяг, людина позбувалася своїх недуг і одужувала.
Також свою магічну силу у цей день показувала і вода.
Традиційно, під час святкування Івана Купала, люди збиралися біля водойми, якими могли бути річки, озера чи криниці.
Вони стрибали через воду, обливали одне одного водою, а також приносили жертву річці, кидали в неї квіти та трави.
Ці дії допомагали очистити тіло і привернути щастя та здоров’я наступного року.
Не оминули легенди та повірʼя і рослини – люди старшого покоління у це свято ходили шукати папороть, аби вона принесла вдачу.
“У мене є записи, коли старшого віку люди ходили шукати цю папороть. Вважалось, якщо людина знайде папороть, то їй буде усе вдаватися. Вона буде здоровою, щасливою і буде заможною, багатою. Адже зможе знайти якісь скарби”, — розповіла Олена Громова.
З рослинами також пов’язані елементи ворожіння у цей вечір.
Можна згадати марену, навколо якої танцювали хороводи. Також використовувалися квіти, свічки та стрічки.
Дівчата приносили віночки, які плели та вішали на цю вербу.
У XX столітті можна було навіть використовувати віночки з цукерок.
Як і будь-яке свято, Купала не обходилось без традиційної їжі.
Старші люди приходили до річки з варениками з вишнею, поки молодь займалася ворожінням та запусканням вінків.
Також під час цього свята діяли та певні заборони. Наприклад, заборонено сваритися в це свято, оскільки вважалося, що можна віддати своє щастя в чужі руки, і воно вже до тебе не повернеться.
На Івана Купала присутня різна нечисть, тому не можна було спати, краще бути з громадою і вийти до річки або озера для вшанування цього свята.
Але ні в якому випадку не можна було закритися в хаті та проспати цей вечір, оскільки люди вірили, що тоді нечиста сила тебе захопить зненацька, і нічого доброго не відбудеться.
Важливо також було погодувати худобу та доглядати за нею, адже вшанування домашніх тварин було пов’язане з цим святом.
Щодо прикмет, що побутували на Івана Купала, то вони були повʼязані з традиційними святкуваннями.
Наприклад, коли молоді стрибали через вогонь і хотіли побратися, то за ними слідкувало все село, аби побачити, чи не розірвали руки, або, чи стрибають високо, оскільки вважалося, що якщо стрибають високо, то вони будуть здоровими у наступному році.
Жінки, які довгий час не мали дітей, також приходили до вогнища і намагалися якось перестрибнути, хоча б не дуже високо, але вірили, що це допоможе народити дітей, каже експертка.
Також була прикмета, що якщо хтось зачепився або упав у вогнище, то це був поганий знак, пов’язаний з хворобою.
До речі, якщо маленькі діти хотіли стрибати через вогонь, то батьки боялися, щоб дитина не впала, тому для них, особливо на Поліссі, робили купи з кропивою, щоб убезпечити їх.
